Cьогодні
«На щиті» з фронту повернулися ще вісім військовослужбовців з Полтавщини
15 травня 2026, 17:00 0
Стало відомо про загибель ще вісьмох військовослужбовців з Полтавщини. Трагічні новини повідомили в громадах, звідки воїни були родом.
У Чорнухинській громаді повідомили про загибель Троневського Сергія Анатолійовича.
Сергій Анатолійович Троневський народився 7 лютого 1976 року у селищі Чорнухи у багатодітній родині. З 1983 по 1993 роки навчався у Чорнухинській загальноосвітній школі І-ІІІ ступенів. Після закінчення школи працював у колгоспі «Шляхом Ілліча» різноробочим.
1994 – 1996 роки – служба в армії м.Тетерів Київської області.
Був одружений. Має двох доньок.
Сергій Анатолійович Троневський був мобілізований 09.11.2024 року. Служив стрільцем-помічником гранатометника З механізованого батальйону. У ході здійснення заходів із забезпечення національної безпеки і оборони 3 березня 2025 року під час виконання службових обов’язків біля населеного пункту Журавка Сумського району Сумської області Троневський Сергй Анатолійович зник безвісти. Рідні розшукували Сергія Анатолійовича, сподівалися на краще. За результатами проведення експертизи ДНК Троневського Сергія Анатолійовча було ідентифіковано.
14 травня, Кременчук попрощався зі старшим солдатом Петульком Владиславом Вікторовичем. У 27-річного захисника залишились мати, батько та дружина.
Загинув Владислав Петулько 4 травня 2026 року на Запоріжжі, виконуючи бойове завдання по захисту України, її суверенності та територіальної цілісності, відданий Військовій присязі та Українському народові.
Панахиду за загиблим бійцем відслужили у Свято-Миколаївському соборі. Поховали воїна на Свіштовському кладовищі поруч з іншими військовослужбовцями, які загинули в російсько-українській війні.
15 травня, Кременчук попрощався із солдатом Уколовим Ігорем Сергійовичем. У 41-річного захисника залишився брат.
Загинув Ігор Уколов 3 травня 2026 року на Донеччині, виконуючи бойове завдання по захисту України, її суверенності та територіальної цілісності, відданий Військовій присязі та Українському народові.
Панахиду за загиблим бійцем відслужили у Свято-Миколаївському соборі. Поховали воїна на Свіштовському кладовищі поруч з іншими військовослужбовцями, які загинули в російсько-українській війні.
На щиті повернувся на рідну землю житель села Каплинці Пирятинської громади Петро Гаврилко, життя якого обірвалося 10 вересня 2024 року під час виконання обов’язків військової служби поблизу населеного пункту Новогродівка Покровського району Донецької області.
Народився Петро Гаврилко 18 липня 1976 року в селі Антонівка Варвинського району Чернігівської області. Згодом родина переїхала до села Каплинці, де минули його дитячі та юнацькі роки. У 1992 році закінчив Каплинцівську школу. У 1994-1996 роках проходив строкову військову службу у десантних військах. Після повернення зі служби працював у місцевих господарствах ПрАТ «Каплинцівське» та ТОВ «Молочні роси».
На захист України від російських окупантів був мобілізований 26 липня 2024 року. Служив стрільцем парашутно-десантного батальйону.
У загиблого Захисника залишилася дружина, донька, син, сестра.
У бою за Україну поліг 32-річний Костянтин Лучанінов з Коетелевської громади.
Костянтин був оператором безпілотних літальних апаратів 3-го штурмового батальйону. Він загинув під час виконання бойового завдання 11 травня 2026 року в Запорізькій області, до останнього подиху залишаючись вірним військовій присязі та українському народові.
Інформацію про час та місце прощання із полеглим воїном буде повідомлено додатково.
У Заводській громаді повідомили про загибель Дабіжа Романа Васильовича.
Майбутній воїн народився 14 грудня 1990 року в селі Панасівка Липоводолинського району Сумської області. Навчався у Хмелівській школі Роменського району Сумської області.
У 2009 році закінчив ДПТНЗ «Роменське вище професійне училище» за спеціальностями слюсар з ремонту автомобілів та електрогазозварник. Після навчання працював у ПП «Міськдорсервіс» у місті Ромни за здобутим фахом.
У листопаді 2009 року був призваний на строкову військову службу до Військово-Морських Сил України. Служив матросом у місті Одеса до травня 2011 року. Після завершення служби працював майстром у ТОВ «Пропіленпак» у місті Київ.
З квітня 2015 року по липень 2016 року Роман брав участь у бойових діях у зоні проведення АТО на території Донецької та Луганської областей. Служив комендором зенітних кулеметів та радіотелефоністом. Після повернення з фронту працював електрогазозварювальником у ТОВ БК «Укрбудмонтаж».
У 2021 році Роман разом із дружиною придбав будинок і переїхав до м. Заводське. Після початку повномасштабного вторгнення, у квітні 2022 року, він знову став на захист України.
Службу проходив у званні молодшого сержанта. Був командиром 1-го відділення зв’язку взводу зв’язку роти зв’язку.
18 січня 2026 року під час виконання бойового завдання на Сумському напрямку Роман та його побратими потрапили під удар ворожого FPV-дрона. Відтоді вони вважалися безвісти зниклими. 12 травня 2026 року за результатами ДНК-експертизи підтвердили загибель Романа.
Попрощаються з воїном 18 травня у Лохвиці у Благовіщенській церкві, поховають – у Заводському.
Знову сумна звістка надійшла до Білицької громади. Загинув Захисник України Субота Олександр Петрович, житель с. Кустолові Кущі.
Олександр Петрович народився 1 квітня 1988 року. Разом із родиною він переїхав до громади з Дніпропетровської області, як внутрішньо переміщена особа.
Сержант Субота Олександр Петрович, водій-електрик відділення ударних безпілотних авіаційних комплексів загинув 12 травня 2026 року на Сумщині під час виконання бойового завдання. Вірний військовій присязі, він до останнього подиху проявив мужність, стійкість і відданість Україні.
Про дату, час та місце прощання і поховання буде повідомлено додатково.
22 квітня 2026 року під час виконання бойового завдання по захисту незалежності і територіальної цілісності України, в ході оборони населеного пункту Воздвижівка Пологівського району Запорізької області, загинув військовослужбовець Мацехін Олександр Миколайович з Мачухівської громади.
Олександр народився 9 квітня 1991 року у м. Сімферополь АР Крим. Через декілька років разом з батьками переїхав до м. Дружківка Краматорського району Донецької області. Навчався у Дружківській загальноосвітній школі І-ІІІ ступенів №17, після закінчення якої продовжив навчання в професійно-технічному училищі № 36 м. Дружківка, де отримав спеціальність маляр-штукатур.
У подальшому працював на різних підприємствах м. Дружківка. З минулого року по січень цього року працював у м. Київ.
3 січня 2026 року був мобілізований до лав Збройних Сил України. Проходив службу на посаді головного сержанта - командира 1 відділення 2 взводу протитанкових ракетних комплексів роти протитанкових ракетних комплексів, мав військове звання молодший сержант. Безпосередньо брав участь у бойових діях.
Поховання Героя на прохання рідних, які проживають на території Мачухівської громади, відбулося на місцевому кладовищі села Судіївка.
Світла пам’ять і вічна шана Героям!
Читайте також: Полтавська громада попрощалась із загиблим захисником України
Щоб писати коментарі
Авторизуйтесь