«Демократія – це спосіб життя»: у Полтаві відбувся фестиваль демократії «Ґанок», де говорили про свободу та ідентичність

1. >
2. Суспільство >
3. «Демократія – це спосіб життя»: у Полтаві відбувся фестиваль демократії «Ґанок», де говорили про свободу та ідентичність

У дворі Полтавського краєзнавчого музею імені Василя Кричевського 8 серпня зібралися люди, які прийшли говорити про демократію не лише як про політичний термін. Тут обговорювали деколонізацію, українську ідентичність, культуру, війну, роль громадянського суспільства та майбутнє України.

У Полтаві вперше відбувся фестиваль демократії «Ґанок» – відкритий формат просто неба, що поєднує дискусії, воркшопи та майстеркласи.

Одна з головних особливостей фестивалю — можливість не просто слухати спікерів, а вступати з ними в розмову. Серед тем програми – деколонізація, множинність ідентичностей, авторитаризм і нова геополітика, культура та локальна ідентичність, державність, ветеранський театр і переосмислення історії.

«Свобода слова для мене – найголовніша цінність демократії»

Під час розмови, яку організувала культурна аґенція “Терени”, дисидент Микола Кульчинський говорив про демократію передусім як про спосіб життя.

Він згадував власний досвід життя в тоталітарному та колоніальному режимах, де, за його словами, людина не могла вільно висловлюватися.

«Демократія для мене – це спосіб життя. Я хотів говорити вголос, навіть на суді. І для мене це означало перемогу говорити. Свобода слова для мене – найголовніша цінність демократії», – розповів Кульчинський.

На його думку, демократія не існує без громадянської відповідальності. Водночас він наголосив: люди часто не мають часу або можливості розбиратися в політиці, тому громадянське суспільство має допомагати формувати політичну культуру.

«Отже, над цим треба працювати. І демократія дає таку можливість охоплювати якнайширші верстви населення. Це тяжка праця».

Окремо Кульчинський говорив про взаємодію суспільства та влади на прикладі Полтави. Зокрема, порушив питання майбутнього будівлі колишнього кінотеатру імені Котляревського та запропонував створити там український дім.

За його задумом, простір міг би поєднати музей літератури, експозицію про українську революцію та відкритий майданчик для громадських організацій.

«Там не тільки музей літератури, а й повинні бути відведені кімнати для музею української революції. А по-друге, там має бути приміщення, яке б мали право безкоштовно використовувати громадські організації для зустрічі з видатними людьми, для своїх пресконференцій, для презентації заходів, книг», – пояснив він.

«Поява цього фестивалю – це вже рішення»

Організатори «Ґанку» називають сам фестиваль відповіддю на одну з проблем українських регіонів – концентрацію культурних ресурсів у кількох великих містах.

«Поява цього фестивалю – це вже рішення на виклики, з якими ми всі стикаємося», – зазначила засновниця культурної аґенції «Терени» Тетяна Терен.

За її словами, регіонам також часто бракує партнерств.

«Частіше в регіонах є звичка щось починати важливе самотужки і не йти в партнерство для того, щоб масштабувати, збільшити цей результат», – пояснила вона.

Програма фестивалю також формувалася за принципом партнерства – Razom for Ukraine, Post Bellum, Коаліція дієвців культури, Український ПЕН, Театр Ветеранів, INDEX, культурна аґенція “Терени” – усі ці організації долучилися до створення дискусій, воркшопів та інсталяцій. Серед гостей Ґанку і можна було зустріти військових, ветеранів, представників громадських організацій та влади, іноземних гостей та відвідувачів з інших міст України.

Рефат Чубаров: «Я вперше в Полтаві на такому заході»

Одним зі спікерів «Ґанку» став голова Меджлісу кримськотатарського народу Рефат Чубаров. У програмі фестивалю він брав участь у дискусії від INDEX.

«Мене запросили на цей фестиваль демократії. Я подивився програму і те, що мені особисто пропонували, – поговорити про множинність ідентичностей в Україні, про цей вимір як такий, наскільки він сприятиме розвитку демократії, укріпленню нашої держави. Я погодився», – розповів він.

Для Чубарова Полтава має і особистий вимір. Він пригадав свою першу зустріч з українською мовою після повернення його родини з Узбекистану до України.

У 1968 році він пішов до школи в селі Новопавлівка, Крим. Там викладала українську мову та літературу вчителька, яка закінчила Полтавський педагогічний університет.

«Вона підійшла до мене, долоні поклала на голову і каже: “Хлопче, я тобі обіцяю, через рік ти будеш краще всіх розмовляти в цьому класі українською мовою”», – пригадав Чубаров.

За його словами, обіцянку вона виконала. Через рік він уже розмовляв українською та брав участь в олімпіадах з української мови.

Чому «Ґанок» саме в Полтаві

Ідея фестивалів демократії передбачає відкритий простір для людей із різним соціальним, культурним та політичним досвідом. Голова організації INDEX, письменниця й редакторка Саша Довжик пояснює: такі фестивалі традиційно проводять не лише у столицях, а й у регіонах.

«Нам дуже сподобалася ідея європейських фестивалів демократії. Це завжди події просто неба, які збирають людей різних соціальних груп, політичних переконань, культурних вподобань, для того, щоб вони обговорили разом свою візію майбутнього. Ми вирішили організувати перший в Україні фестиваль демократії у Полтаві, таким чином поставити цей прапорець на мапу європейських фестивалів демократії».

«Ґанок» – це формат взаємодії, де демократія постає не як абстрактне поняття чи лише процедура голосування, а як щоденна можливість говорити, слухати, сперечатися і впливати.

Автор: Анна Зарудська