Cьогодні
Троє воїнів із Лубенщини віддали життя за Україну: громада прощається із захисниками
10 серпня 2026, 09:00 0
У Лубнах відбулися прощання із двома захисниками України – Олегом Малюшицьким та Владиславом Погорєлком, які загинули, виконуючи бойові завдання на Курщині та Луганщині. 10 серпня громада також проведе в останню путь Анатолія Щербака – військовослужбовця, чиє серце зупинилося 7 серпня 2026 року після важкої хвороби.
10 лютого 2025 року на Курщині при виконанні бойового завдання із захисту Батьківщини загинув кулеметник штурмового відділення роти в складі батальйонно-тактичної групи військової частини, солдат Малюшицький Олег Валерійович.
Олег Валерійович народився 3 квітня 1982 року. Після закінчення 9 класу вступив до професійно – технічного училища, де здобув повну загальну середню освіту, а також отримав спеціальності слюсаря та електрозварювальника.
З 2014 року Олег Валерійович разом з мамою мешкав у Лубнах. Працював слюсарем на заводі «Лубнимаш». Був професіоналом своєї справи. Його цінували і поважали за працелюбність, доброзичливість, відповідальне ставлення до роботи. З серпня 2024 року Олег Валерійович став на захист Батьківщини. Воював віддано, мужньо виконував бойові завдання, залишаючись вірним військовій присязі до останнього свого подиху.
Прощання з Малюшицьким Олегом Валерійовичем відбулося 7 серпня на Новаківському кладовищі.
10 квітня 2025 року на Луганщині, під час виконання бойового завдання із захисту територіальної цілісності Батьківщини, загинув наш земляк, командир взводу вогневої підтримки аеромобільної роти, батальйону військової частини, лейтенант Погорєлко Владислав Іванович.
Владислав Іванович народився 14 березня 1988 року у місті Маріуполь. У 1996 році родина переїхала до Лубен, тож дитинство і юність минули у місті, яке для Владислава стало назавжди рідним і дорогим. Тут він закінчив ЗШ №1 та Лубенську школу мистецтв по класу гітари. Активність, дієвість, гарний організаторський хист проявлялися ще з дитинства: він завжди з відповідальністю ставився до усіх доручених завдань.
Спорт займав особливе місце в житті Владислава. Найбільше його захоплювало спортивне орієнтування. Неодноразово виборював призові місця і на бігових доріжках у змаганнях з легкої атлетики.
Закінчив Полтавський державний технічний університет імені Ю. Кондратюка за спеціальністю «Міське будівництво та господарство», а от спеціалізацію «Мости і транспортні тунелі» здобув у Київському транспортному університеті. У період навчання у вищих учбових закладах його зацікавив футбол. Тож часто працював футбольним арбітром.
Трудову діяльність розпочав з посади інженера-проектувальника ТОВ «ПБФ «Одеспромстрой» у місті Одеса. За проєктом Владислава Івановича побудований підземний перехід в Одесі. Не відриваючись від основної роботи, пройшов стажування інженера-мостобудівельника ТОВ «Союзтранспроект» у місті Київ.
У лютому 2015 року став до лав Збройних Сил України. У складі десантно-штурмових військ виконував бойові завдання у зоні проведення АТО. Повернувшись додому з війни, працював як ФОП у сфері архітектури. Захоплювався старожитностями. Це було його маленьке хобі: разом з братом розшукувати предмети минувшини, що зберегли подих історії.
Владислав Іванович хотів бути корисним громаді, в якій проживав, сформувався, як особистість і фахівець. Тож у 2019 році пройшов конкурс і обійняв посаду директора КП «Шляхрембуд».
З початком повномасштабного вторгнення без вагань став на захист України. Мав досвід АТО, чітку патріотичну позицію і нестримне бажання бачити державу звільненою від ворога-агресора.
На рахунку Владислава багато знищеної ворожої техніки. Недарма ж під час АТО він мав позивний «Вогник» і був оголошений ворогом у розшук.
Мав позивний «Шеф» і намагався все тримати під контролем. У 2022 році був поранений, пройшов лікування і став у стрій.
За мужність і самовіддану службу Владислав Іванович Погорєлко був нагороджений відзнаками Президента України «За участь в антитерористичній операції» та «За оборону України», медалями «Ветеран війни – учасник бойових дій», «Учасник бойових дій», а також пам'ятними відзнаками 5-го батальйону спеціального призначення та «Десантно-штурмові війська — завжди перші».
Прощання з Погорєлком Владиславом Івановичем відбулося 8 серпня на Володимирському майдані в Лубнах.
7 серпня 2026 року не витримало і зупинилося серце командира відділення окремого батальйону, окремої мотопіхотної бригади, головного сержанта Щербака Анатолія Миколайовича.
Анатолій Миколайович народився 4 вересня 1966 року у Лубнах. Закінчив загальноосвітню школу №9. З дитинства захоплювався футболом, грав у одній із Лубенських команд.
Трудову діяльність розпочав у Лубенській сільхозтехніці.
Після строкової служби у лавах Збройних Сил України у професійно-технічному училищі №12 здобув професію електрогазозварювальника.
Працював за фахом на Оріхівському цукровому комбінаті, а згодом слюсарем на Лубенському РТП. Проте, відчував, що може бути кориснішим на військовій службі. Тож, після додаткового навчання служив у прикордонних військах в одній із військових частин на західних кордонах держави.
2014 рік знову змінив його життя. Добровольцем повернувся він до лав Збройних Сил України.
Воював не на одному гарячому напрямку. Має численні відзнаки і нагороди: «За участь в антитерористичній операції», «За оборону рідної держави», «За вірність народу України», «За мужність, відвагу та честь», «За зразкову службу» та багато інших.
З початком повномасштабного вторгнення, уже на початку березня 2022 року був мобілізований та став на захист України. Під час виконання завдань втратив здатність продовжувати службу та важко хворів.
Не витримало серце Воїна.
Прощання зі Щербаком Анатолієм Миколайовичем відбудеться 10 серпня об 11 годині на Володимирському майдані у Лубнах.
Читайте також: Сьогодні Полтавська громада прощалася із захисником України
Щоб писати коментарі
Авторизуйтесь