Оржицька громада у скорботі за загиблим Захисником Гриценком Олександром
Як повідомили в селищній раді, 5 жовтня 2026 року на Донеччині загинув Захисник України Гриценко Олександр Іванович — молодий чоловік, який понад чотири з половиною роки свого життя віддав боротьбі за Україну. Йому було лише 30.
Кілька останніх років його життєва дорога була тісно пов’язана з Оржицькою громадою, а село Заріг стало місцем, де він знайшов свою родину, тепло домашнього затишку і надію на мирне майбутнє.
Олександр народився 12 серпня 1996 року в селі Березівка Лубенського району. Зростав у люблячій родині разом із батьками та сестрою Інною. У рідному селі закінчив дев’ять класів, а згодом вступив до професійно-технічного училища № 53 у селі Войниха, де здобув фах механізатора.
Після навчання юнак пішов на строкову військову службу. Повернувшись додому, у 2018 році влаштувався на підприємство «Лубнимаш». Працював, підтримував маму, бо батько вже помер, допомагав родині сестри, будував власні плани. Жив звичайним життям молодого чоловіка, який мав попереду стільки можливостей, стільки задумів і сподівань…
Коли 24 лютого 2022 року Україна прокинулася від вибухів, Олександр не залишився осторонь. Уже наступного дня, 25 лютого 2022 року, він підписав контракт зі Збройними Силами України. Відтоді й до останнього свого дня — 5 жовтня 2026 року — залишався у військовому строю.
Здібного, рішучого та свідомого воїна направили до розвідувальної роти. Згодом опанував напрям роботи з безпілотними літальними апаратами. Свої знання, навички та досвід вдосконалював під час спеціалізованих навчань і бойового досвіду на Запорізькому та Донецькому напрямках. Там, де щодня доводиться дивитися небезпеці у вічі, де ціна помилки може бути надто високою.
У розповідях побратимів особливо закарбувався один епізод, який багато говорить про Олександра. Коли під час повернення з позиції було поранено товариша, він не розгубився: вправно наклав турнікет, зупинив кровотечу та допоміг вчасно евакуювати пораненого. Його рішучість і вміння діяти в критичний момент допомогли врятувати побратимові життя.
А вже за п’ять днів дорога, якою Олександр ішов виконувати свій військовий обов’язок, стала для нього останньою. Він загинув, підірвавшись на ворожій міні.
Так обірвалося життя воїна, який захищав Україну, підтримував рідних і до останнього вірив, що попереду на нього чекає мирне завтра.
Вічна пам’ять і слава Герою України!
Про дату та час прощання з Гриценком Олександром і його поховання буде повідомлено додатково.
Читайте також: Миргородщина втратила на війні шістьох земляків-військовослужбовців
Щоб писати коментарі
Авторизуйтесь