Вчора
Долі аеропорту, будівель в центрі Полтави, боргів комунальних підприємств та інше вирішували депутати обласної ради. ФОТО
08 лютого 2021, 16:00 0
Будівлю в центрі міста не віддадуть під забудову, бо то історична спадщина міста. Аеропорт «Полтава» діятиме й далі, а от хто літає й літатиме з нього і чому доведеться працювати лише 3 дні на тиждень? Про наступ обленерго на громади і примус платити за стовпи і як планують комунальні підприємства виходити з кризи – у суперечках та конструктивних рішеннях минула комісія з питань бюджету та управління майном Полтавської обласної ради.
Виїзне засідання провели в приміщенні Полтавського обласного комунального підприємства «Аеропорт-Полтава». Вела засідання голова комісії Лариса Босенко.
Спочатку обранці проголосували за те, аби в області розпочали проектувати льодову арену та багатофункціональні комплекси, де будуть розвивати льодові види спорту. Ідеться про такі заклади в Полтаві та районах області. Існує державна програма, за якою регіони мають подати плани, де хочуть звести такі комплекси. Щоб до цієї програми включили Полтавщину, область має подбати про виділення земельних ділянок (не менше 3 гектарів).
Як розповів Олег Діденко, депутат, котрого обрали вже вдруге, що мова про льодову арену в Полтаві була, але віз і нині там.
– Дітей возять на хокей із Лохвиці, Пирятина до Кременчука, бо там є льодовий палац, а от у Полтаві немає. Ми вже попереднім складом депутатів намагались вести перемовини з містом, але поки що марно: не було вільної землі в Полтаві для цього. Хоча ну якщо не в центрі, то інші райони також підійдуть, от подумайте: дітей везуть 4 години, то яка вже різниця, це ж на місці все одно, якщо не центр, а Розсошенці чи Щербані (це вже землі ОТГ), однак тут вже простіше буде налагодити логістику, – зауважив Олег Діденко.
Наразі члени комісії підтримали наміри щодо будівництва льодового залу у місті Полтаві за кошти державного бюджету, створення комунального закладу Полтавської обласної ради «Спортивний центр Полтавщини».
Далі обранці області заслухали звіти комунальних підприємств – об’єктів спільної власності територіальних громад сіл, селищ і міст Полтавщини.
Водоканалу вдається вийти з боргової ями та запроваджувати енергоощадні технології
Про тарифи, споживачів, борги та успіхи розповідав Василь Воротинцев, директор КППОР «Полтававодоканал».
Із 1 січня тарифи змінились – регулятор (НКЕРКП) затвердив нові тарифи 16 грудня 2020 року. Ми писали, що «Полтававодоканал» оприлюднив нові тарифи на водопостачання та на водовідведення.
Як розповів Воротинцев, фактори, що вплинули на зростання тарифів на воду і водовідведення, – оплата праці, податки та збори, збільшення вартості електроенергії, реагентів, будівельних матеріалів
– Станом на початок 2021 року на підприємстві немає простроченої заборгованості перед державними фондами соціального страхування, перед працівниками по виплаті заробітної плати, – сказав він.
Боргу за поточне споживання електроенергії підприємство не має і поступово займається погашенням боргу минулих років.
– Так, за 2020 рік була зменшена заборгованість минулих років на 117,6 тис. грн. З 1 червня 2019 року підприємство стало учасником на ринку електроенергетики, що дозволило придбавати електричну енергію за нижчим тарифом. Внаслідок цього отримали в 2020 році економію, яка за мінімальним підрахунком склала 2,2 млн. грн. (у порівнянні з тими умовами, за якими б КППОР «Полтававодоканал» купувало би електроенергію без виходу на ринок).
Також керівник водоканалу зауважив, що впроваджені енергоощадні заходи на підприємстві дозволили скоротити фактичні питомі витрати електроенергії у порівнянні з нормативними у водопостачанні на 7% та у водовідведенні на 5%.
Однак, КП ПОР «Полтававодоканал» має борг за електроенергію, спожиту у 2012-2016 роках – 124,5 млн. грн. (це ще до приходу на посаду Воротинцева). Основна частина кредиторської заборгованості підприємства – це штрафні санкції, нараховані на цей борг.
Як пояснив Василь Воротинцев, обсяг заборгованості держави перед підприємством на покриття різниці в тарифах – 223,6 млн. грн.
– Отримання з державного бюджету таких трансфертів дозволило б не лише повністю погасити заборгованість підприємства перед енергопостачальною компанією, а й списати штрафи та пені, нараховані на таку заборгованість, – резюмував керівник водоканалу.
Депутати хотіли дізнатись, чому в різних підрозділах підприємства послуги коштують однаково і чи не доцільніше буде створити інші водоканали на місцях на балансах громад.
Воротинцев пояснив, що світовий досвід каже про укрупнення, тоді тариф знижується для всіх, споживачу так вигідніше. А коли ж підприємств буде більше, вони подробляться, то тарифи на все зростуть.
Віддати Полтаві не можна залишати, або Чого «Полтававодоканал» може спіткати доля банкрутів.
Також на комісії заслухали та проаналізували звіти керівників інших підприємств: головного інженера Полтавського обласного комунального виробничого підприємства теплового господарства «Полтаватеплоенерго» Володимира Пасічка, генерального, виконуючого обов’язки директора Полтавського обласного комунального виробничо-комерційного підприємства «Полтавапаливо» Миколи Горященка, директора Обласного комунального інформаційного агентства «Новини Полтавщини» Юрія Ніколаєва. Вони розповіли про результати фінансової діяльності підприємств за 2020-ий та плани на цей рік.
Аеропорту треба 600 мільйонів, а щороку недофінансування
Одним з найцікавіших для всіх був звіт гендиректора ПОКП «Аеропорт-Полтава» Володимира Окари про виконання Програми розвитку та підтримки Полтавського обласного комунального підприємства «Аеропорт-Полтава» за 2017 ‒ 2020 роки, про стан і перспективи реалізації Програми на 2021-2023 роки. Він розповів, що як міжнародний аеропорт має реконструювати злітно-посадкову смугу та нарешті звести по периметру смуги.
Цьогоріч у планах – замовити за кошти обласного бюджету виготовлення відповідної проєктно-кошторисної документації та провести тендерні процедури. А от самі роботи має профінансувати держава за програмою підтримки аеропортів.
Депутати очікують від Окари інформацію про хід проведення тендеру.
Володмир Окара також надав детальний звіт, скільки і куди літаків та пасажирів відправив аеропорт за ці роки (почав працювати знову з 2017).
Польотів майже немає, але аеропорт заробляє таки на оренді підвалу, приміром, а також тут тренуються пілоти приватної льотної школи.
Заклад має утримувати територію й будівлю, адже багато чого вже зроблено, і в найближчі роки аеропорт запрацює на повну. Аби була достатня кількість коштів, ці процеси пришвидшились би.
– Якщо буде хоча б два рейси на добу (ідеться про боїнги), ми покриємо свої витрати, – сказав Володимир Окара.
Він також розповів, в чому конкурентоспроможність аеропорту порівняно з Харковом і що чимало компаній хочуть співпрацювати саме з невеликими регіональними аеропортами, бо така їхня політика – вигідніше.
Однак аеропорт із року в рік відчуває гостре недофінансування. Повідомив керівник КП і про скорочення працівників та заробітних плат: скоро переходять на триденний робочий тиждень: економія. Разом з цим Окара боїться втратити людей, бо всі вони пройшли навчання, сертифіковані, у кожного вклали кошти.
– Навіть охоронця з вулиці я взяти не можу, це особливий об’єкт, має бути сертифікація, – пояснив директор аеропорту.
Згадали депутати і про кримінальні справи, які заведені щодо фінансових порушень під час ремонту в аеропорту.
– Ми не розпорядники коштів, ми не замовляли і не купували нічого, – сказав Окара. – Це питання до управління капбудівництва ОДА.
Чимало депутатів підтримали Володимира Окару: аеропорту бути, але те, що перші роки він буде збитковим – прогнозовано, а от далі нарощуватиме потужність.
За ці роки з Полтави літали у Туреччину, Єгипет, Німеччину, Азербайджан, також були внутрішні рейси.
Однак для постійного якісного функціонування аеропорту бракує огорожі, потрібна реконструкція злітно-посадкової смуги та заміна світлосистем смуги – тоді може приймати та відправляти борти цілодобово. Аеропорт потребує 600 мільйонів, аби повноцінно запрацювати. За 2017-2019 роки КП отримало з обласного бюджету 78,2 млн гривень на розвиток.
Фахраддін Мухтаров, депутат, обраний по Лубенському округу:
– Я вважаю, що Полтавщина – перлина, вона заслуговує мати власний аеропорт, адже нам є що показати гостям, є готелі. У нас потужна область, багато країн менші, аніж наш регіон, тож ми повинні мати аеропорт, хоч це питання не одного року, але щороку треба вкладати в нього гроші, аби нарешті працював на повну силу. Ми отримаємо відгук і кошти, коли до нас летітимуть – це дасть поштовх розвитку напрямів бізнесу.
Обленерго проігнорувало комісію, залишивши громадськість без пояснень
Лариса Босенко зауважила, що на комісію не прийшли представники «Полтаваобленерго», хоча були запрошені. Ідеться про неправомірні дії щодо громад: у них забирають вуличне освітлення, якщо ті не будуть сплачувати за стовпи.
– Ми вивчали це питання – наступу на громади і вимагання плати за стовпи – така плата ніяк не врегульована, немає ніяких документів, тобто незаконно вимагати від громад плату за електроопори, – наголосила голова комісії.
Ми писали про наступ на громади: «Полтаваобленерго» позбавляє мешканців Полтавщини світла.
Олександр Лемешко, заступник голови обласної ради, вказав, що задоволений результатами засідання комісії: заслухали звіти керівників КП, також вирішувались питання менедженту щодо управління комунальним майном – з цього приводу буде кілька звернень, щоб посилити громадський контроль та контроль з боку ради за управлінням комунальним майном.
– Одне з ключових питань – подальша діяльність КП «Аеропорт-Полтава» – його треба активізувати, висвітлювати, адже на часі, аеропорт може почати активно працювати над своїми програмами.
До теми:
Дім на Пилипа Орлика в Полтаві не дали приватизувати: депутати та активісти вберегли від руйнування.
Ви можете закинути будь-яку суму на тістечко редакції
Клік по кнопці відкриє форму пожертвування LiqPay
Щоб писати коментарі
Авторизуйтесь