Швидка допомога вже не возить борщі та білизну – фахівці. ФОТО, ВІДЕО

25 лютого 2018, 09:20   0

До 2013 року карети «швидкої допомоги» могли возити не лише пацієнтів і їздити до них на виклики, а й нерідко борщі та білизну. Служба була завалена скаргами, а в районах змагались, чия черга їхати до хворих. Як це вдалось подолати і як справи нині, читайте з перших вуст.

Кілька років тому «швидка допомога» в області не була централізована, звідси – у районах було своє підпорядкування районним лікарням, а до віддалених сіл лікарі часто їхали довше, ніж треба – через відстань та погані дороги. Якщо ж виклик був на межі районів, то логічно, щоб їхали ті, кому ближче, але цього не було. Після створення комунальної установи «Полтавський обласний центр екстреної медичної допомоги та медицини катастроф» Полтавської обласної ради ситуація кардинально змінилась: швидкі стали встигати доїхати до пацієнта у відведений час (10 хвилин по місту і 20 хвилин – у селах), а роботу координувати стало легше. Машини ж оснащені навігаторами, які дають змогу не зловживати і використовувати автомобілі служби «103» лише за призначенням.

– «Полтавський обласний центр екстреної медичної допомоги та медицини катастроф» був створений на виконання Закону України «Про екстрену медичну допомогу», із січня 2013 року установа організовує всю службу екстреної медичної допомоги Полтавської області, – розповідає Олександр Лавренко, головлікар.

Її завдання – удосконалення надання екстреної допомоги жителям області шляхом централізованого керування ресурсами.

Головлікар (справа) та лікар у Центрі ЕМД

Комунальна установа «Полтавський обласний центр екстреної медичної допомоги та медицини катастроф» - найбільший медичний заклад в Полтавській області, який має штат понад 1800 працівників, у складі якого налічується 4 станції ЕМД та 24 підстанцій ЕМД. Цей структурно-функціональний розподіл підрозділів області на 4 станції за закріпленими територіями став основою створення госпітальних округів. Така модель була прийнята як зразок для інших територій України

Для утримання установи збільшено кошторис з 2013 року на 73,9 %. він склав 141,6 млн. грн. у 2017 році. Видатки на медикаменти та вироби медичного призначення збільшені на 46,5%, видатки на заробітну плату зросли на 91,5%. Вартість 1 виклику бригади екстреної медичної допомоги зросла на 46 % і склала 412 грн. у 2017 році проти 264 грн. у 2013 році.
Нагадаємо, щоденно до закладу надходить понад 1000 викликів від хворих або постраждалих, медична допомога яким здійснюється 100 бригадами.



Організовано цілодобову виїзну консультативну допомогу для ЗОЗ області висококваліфікованими фахівцями за 39 спеціальностями (у середньому 1300 консультативних виїздів за рік). Створена евакуаційна бригада для транспортування хворих до установ третього та четвертого рівнів медичної допомоги незалежно від важкості стану, часу доби та відстані. Нагадаємо, ми писали, що полтавська санавіація довозить живими усіх. 

Зросла оперативність в роботі бригад ЕМД: забезпечено своєчасність надання екстреної медичної допомоги до 10 хвилин по місту в 98 % викликів, у сільській місцевості до 20 хвилин у 97% викликів. Завдяки реформі ЕМД, зменшився показник догоспітальної смертності: у 2013 був 1,4 % від загальної кількості викликів, а в 2017 році став 0,9 %. Стало менше гинути людей, потерпілих у ДТП%: у 2013 році загинуло 34 особи, 2017 році – 6 осіб.

Полтавська область одна з перших в країні з 2004 року запровадила дистанційну передачу електрокардіограм за допомогою телеметричних систем від ліжка пацієнта в обласний центр досвідченому лікарю-кардіологу. З початком реформування всі бригади ЕМД можуть провести пацієнту з найвіддаленішого населеного пункту ЕКГ-обстеження та консультування у цілодобово працюючому діагностичному відділі. Виконується понад 15 тисяч досліджень за рік; за цим показником Полтавська область лідер в Україні. Загальний обсяг проведених ЕКГ-обстежень по всім районам області збільшився вдвічі (понад 142 тис. за 2017 рік). Окремо про телемедицину та як це діє, читайте згодом.

– Це дозволило значно підвищити рівень діагностики серцево-судинних захворювань та впровадити тромболізис при гострому інфаркті міокарду всіма лікарськими бригадами, а з 2014 року вперше на Україні він проводиться також і фельдшерськими бригадами і складає до 30 % цих випадків. Всього з 2013 року бригадами ЕМД проведено понад 600 тромболізисів, – говорить Володимир Мохначов, начальник відділу медицини катастроф та мобілізаційної роботи Департаменту охорони здоров’я Полтавської ОДА.

Як наслідок, зменшилась смертність від гострого інфаркту міокарду на догоспітальному етапі, а 30-денна госпітальна смертність при проведенні догоспітального тромболізису відповідає європейським показникам.

Раніше «швидкі» перевозили пацієнтів, а в деяких машинах було видно дорогу, бо авто були старі, іржаві та не відповідали ніяким нормам. Але оскільки машини були у підпорядкуванні районів, то коштів на це або не виділяли, або виділяли, але мало. Після того, як служба ЕМД стала централізованою і кошти почали виділяти з обласного бюджету, то змогли оновити авто і купити покращені спеціальні – реанімобілі.

– Оновлено парк санітарних автомобілів на 50% за рахунок місцевого бюджету та централізованих коштів на суму 45,9 мільйона гривень служба «103» отримала 69 нових санітарних автомобілів типу «В» і «С» та 2 типу «А». Служба в повному обсязі була забезпечена паливно-мастильними матеріалами. Встановлені та працюють в цілодобовому режимі GPS-навігаційні системи на санітарних автомобілях всієї області, – каже Володимир Мохначов.

– Відтоді кожен крок авто служби «103» відстежується, за кілометри, пальне та виїзди треба звітуватись, а машина має бути весь час в очікуванні, аби їхати на виклик, – пояснює Олександр Лавренко. – Ми бачимо шлях на виклики і час. Доти, за відсутності навігаторів і без підпорядкування нашому Центру ЕМД машини нерідко возили як не продукти в рай лікарі, то капусту з поля, то білизну, а до пацієнтів іноді не було кому виїхати.

Володимир Мохначов про реформу ЕМД і її досягнення:

Екстрена й невідкладна – у чому різниця?


Служба «103» виконує 80% роботи, яку має виконувати невідкладна служба, і лише 20 % – екстрені виклики, які безпосередньо стосуються ЕМД, здійснює нині.

Екстрений виклик і невідкладний – різне. Екстрений – загроза життю, невідкладний – людина може чекати і годину. Зазвичай невідкладні стани викликані тим, що людина не йде до лікаря, не лікує хронічні недуги, а викликає «103», аби зняти симптом чи отримати послугу вдома, не йдучи в поліклініку чи амбулаторію. Якщо машина служби« 103» їде на невідкладний виклик, але з’являється потреба в тому районі надати екстрену допомогу іншому пацієнту, то бригада міняє маршрут і їде туди, де є загроза життю людини.

– Але поки невідкладна допомога не створена (а цю функцію покладуть на сімейну медицину, і вночі також до пацієнтів повинні будуть виїздити лікарі невідкладної допомоги, а не служби «103»), то ЕМД виконуватиме такі функції, як і раніше, – запевнив головлікар Центру ЕМД області.

Машини служби обладнані на 90% від потреби

Дефібрилятор

Наразі санітарні авто екстреної медичної допомоги оснащені на 90% від нормативу, завдяки оновленню обладнання (також і за рахунок коштів Світового банку). Виїзні та диспетчерські бригади мають новий спецодяг (на 0,5 мільйона гривень – майже 900 комплектів, із них 27% – за рахунок благодійної допомоги). Забезпеченість ліками та виробами медичного призначення виїзних бригад складає 100% до вимог універсальних протоколів лікування за рахунок отримання субвенції з державного бюджету (у 2013-2017 роках виділено понад 30 млн грн), що дозволило збільшити вартість медикаментозного забезпечення одного виклику у 2,5 рази у порівнянні з 2012 роком до отримання субвенції.

– За минулий рік удвічі зросла кількість успішних реанімацій, проведених бригадами екстреної медичної допомоги з використанням сучасного медичного обладнання – дефібриляторів Bene Heart D3, закуплених за кошти Світового Банку в рамках проекту «Поліпшення охорони здоров’я на службі у людей», – звітує Олександр Лавренко.

На Полтавщині створена єдина оперативно-диспетчерська служба Центру. Проводиться навчання медичних працівників роботі на планшетах та вже впроваджується дистанційне робоче місця лікаря виїзної бригади в обласному центрі.

Створена корпоративна мережа мобільного зв’язку від двох незалежних операторів на 180 абонентів для взаємодії між структурними підрозділами та забезпечення динамічного контролю за роботою всіх служб Центру.

– Раніше у районах не могли викликати навіть швидку з мобільного через неузгодженість з мобільними операторами. – каже Володимир Мохначов.

Нині все йде до того, що нібито «Укртелеком» знову стане державним, тож лікарі покладають великі надії та цю структуру: вона є монополістом для служби «103», але не дає їхній системі зв’язку працювати на повну потужність.  

Чергування бригади «103» на заходах – ризик для тих, кому «швидка» більш потрібна


Як розповіли фахівці, що курують питання екстреної медичної допомоги на Полтавщині, нерідко чиновники хочуть використання машин служби «103» не за призначенням. Наприклад, концерт чи День знань.

– Машина по місту встигає за необхідності приїхати на виклик за 10 хвилин, але організатори вимагають чергування кількох авто. Натомість ті, з ким у цей час станеться лихо і потребуватимуть допомоги лікарів, ризикують не отримати її вчасно, – констатує Олександр Лавренко.

У Полтаві має бути на таку кількість населення 29 бригад, а їх чергує всього 18-20. Плюс ще Полтавський район, бо Полтава обслуговує і район, тобто всього не вистачає на Полтаву та район 17 бригад, натомість машини кілька годин мають чекати, чи не виникне масових бійок і чи не стане комусь погано під час толоки та інших масових заходів. Це все лягає на плечі служби «103», хоча знімати машину з оперативного чергування – порушення служби «103», бригади мають бути на станції і чекати своїх викликів.

Альтернатива – волонтерські загони, навчені надавати першу домедичну допомогу. Такі є в Полтаві. Діяли ще від «Євро 2012», їхні послуги затребувані на масових заходах.

Цьогоріч хочуть розпочати будівництво підземного паркінгу та оновити автопарк


У 2018 році Центр ЕМД планує закінчити проектування підземного паркінгу санітарних автомобілів у Полтаві. Якщо будуть гроші, то розпочнуть будівництво. Також мають намір і надалі оновлювати санітарний автопарку, служба потребує повнопривідних авто (для області не вистачає 111 таких машин). 

До теми: Олександр Лавренко: «Чому бригади з парамедика й медтехніка – це невиправдано для України».

Автор: Ніна Король

Здоров'я 25 лютого 2018, 09:20

Щоб писати коментарі

Авторизуйтесь
Вибір редакції