Санінспектори попереджають полтавців про хворобу, що можна підхопити через м’ясо

Трихінельоз залишається актуальною проблемою багатьох країн світу, адже переносники збудників – це домашні, дикі й синантропні тварини, які спричинюють часте виникнення осередків трихінельозних вогнищ.
Наявність стихійних ринків, торгівля м’ясопродуктами, які не пройшли ветеринарну експертизу, наявність сформованих природних і синантропних вогнищ трихінельозу дають підстави вважати прогноз із трихінельозу й надалі несприятливим.
Чинником передачі інвазії є м’ясо диких та домашніх тварин, отримане при полюванні, вільному випасанні свійських тварин та порушеннями правил утримання, забою тварин і реалізації м’ясопродуктів.
Трихінельоз – це гостре або хронічне захворювання тварин і людей, яке характеризується значними функціональними змінами в органах і системах організму. У людини даний гельмінтоз характеризується гострим перебігом: лихоманкою, м’язовими болями, набряком обличчя, висипанням на шкірі, високою еозинофілією; при тяжкому перебігу – ураженням міокарда, легень, центральної нервової системи. Хвороба викликає ускладнення, які часто призводять до летальних наслідків.
Збудником трихінельозу є круглий гельмінт Trichinella spiralis, розміром 1,5 – 2,0 мм. Статевозрілі гельмінти паразитують у кишківнику людей і тварин, а личинкова стадія – у поперечно-посмугованих м’язах. У природному вогнищі людина найчастіше заражається трихінельозом при вживанні в їжу термічно недостатньо обробленого м’яса тварин, зокрема свинини.
Трихінельоз розповсюджений в природі у всьому світі серед хижаків і всеїдних ссавців, а також гризунів. В оточенні людини виникають синантропні вогнища інвазії. За характером епідемічних спалахів трихінельоз нагадує інфекційні хвороби (тиф, туляремію, дизентерію), а за злоякісним перебігом не має собі подібних. Основним джерелом інвазії для людини в синантропному вогнищі є свині. У природі джерелом зараження є дикі кабани, борсуки, єнотоподібні собаки, бурі та білі ведмеді, морські ссавці.
Хвороба завдає великих збитків господарствам багатьох країн (організація трихінелоскопії свинини; утилізація свинячих туш, уражених збудниками трихінельозу; захворювання людей, зниження їх працездатності тощо).
Боротьба з трихінельозом проводиться комплексно (медичними, ветеринарними і мисливськими організаціями).
Особиста профілактика трихінельозу полягає в тому, щоб вживати в їжу тільки обстежене на трихінельоз м’ясо свиней і диких тварин, яке було піддане ветеринарно-санітарній експертизі, з нанесеним відбитком позначки придатності та відповідними документами які засвідчують те, що дана туша тварини пройшла ветеринарний контроль. Перед вживанням м’ясо обов’язково піддавати тривалій термічній обробці (шматки вагою не більше 1 кг протягом 2 годин).
Власникам мисливських та сільськогосподарських тварин (котів, собак, свиней, тощо) необхідно вживати заходи, щодо недопущення згодовування м’яса диких тварин – свиней, лисиць, вовків, борсуків, єнотовидних собак, їжаків які сприятливі до захворювання на трихінельоз.
Категорично заборонено вживати м’ясо диких тварин без проведення трихінелоскопії, купувати м’ясо та м’ясопродукти невідомого походження та на стихійних ринках, а тільки в спеціально облаштованих для цих цілей місцях.
Полтавське міське управління Головного управління Держпродспоживслужби в Полтавській області
Щоб писати коментарі
Авторизуйтесь