Без польотів, але з рентою, мітингами та реформами – як минув рік на Полтавщині

1. >
2. Суспільство >
3. Без польотів, але з рентою, мітингами та реформами – як минув рік на Полтавщині

Інфографіка Надії Труш

2018 був багатим для Полтавщини не лише на події, а й на гучні обіцянки, частина, з яких так і не втілилися в життя. Підбиваємо підсумки року, що минає та пропонуємо разом згадати чим жила область.

Епопея з аеропортом

Справжня епопея розгоралася протягом року довкола комунального закладу обласної ради «Аеропорт Полтава». Спочатку обирали на честь кого назвати летовище, для цього влаштували голосування, серед п’яти кандидатур переміг Іван Мазепа, але аеропорту залишили назву «Аеропорт Полтава». Не менш карколомними були події і навколо ремонту та першого вильоту з аеропорту. Ремонті роботи спланували ще в січні, згодом пообіцяли, що перший рейс з аеровокзалу здійснять до Анталії в травні 2018.

Ажіотаж навколо об’єкту не стихав і впродовж наступного часу, зокрема, обіцяний рейс з Полтави до турецької Анталії переносили кілька разів: спочатку Андрій Пісоцький, перший заступник голови Полтавської ОДА заявив, що 2 травня вильоту не буде, бо не розкупили квитків, рейс змістили на 9 травня, проте й тоді не вдалося. Згодом серед причин відкладання запуску полтавського аеропорту назвали затримку поставки обладнання з-за кордону та бюрократичну тяганину. Не реалізували свою мрію й ті полтавці, які придбали квитки до Туреччини на 16 травня, але виліт знову відмінили. Та й сам ремонт летовища затягнувся до літа. 29 липня, на полтавському летовищі приземлився перший літак із Запоріжжя. Проте повноцінно летовище не запрацювало й досі, постійних рейсів попри всі обіцянки обласної влади, немає.

На останній сесії Полтавської обласної ради депутати передали частину аеродромних об’єктів зі спільної власності Полтавської області у державну власність.

Ремонт року

Ремонт Червоної зали засідань та кімнати №422, де проводять сесії та комісії обласної ради, розпочали ще в лютому минулого року. На нього заклали 15 млн грн. З того часу сесії обласної ради відбувалися в районних центрах: Лохвиці, Карлівці, Зінькові, Горішніх Плавнях, Шишаках а остання – в краєзнавчому музеї Полтави. На офіційній сторінці Полтавської ОДА написали, що ремонт завершать до кінця року:

– Модернізація системи голосування передбачає певний час. Зараз виготовляється проектно-кошторисна документація. Повернутися до оновленої сесійної зали обіцяють одразу після закінчення ремонту, до кінця року.

Проте це так і залишилося обіцянкою, адже ремонту не закінчили.

Децентралізація року

На кінець 2018 року Полтавщина може похвалитися 46 об’єднаними територіальними громадами, з яких повноцінно функціонує 44. У році, що минає перші місцеві вибори відбулися у п’яти об’єднаних територіальних громадах. Навесні, 29 квітня обирали голів та депутатів у Коломацькій та Терешківській ОТГ. 23 грудня завершився процес голосування в Краснолуцькій, Опішнянській та Чорнухинській об’єднаних громадах.

Також в цьому році мапа Полтавщини поповнилася створенням територіальної громади навколо міста обласного значення Гадяч, до якого приєдналася суміжна територіальна громада – Біленченківська сільська рада.

Реформа року

На початку січня 2018 року в Україні стартувала медична реформа, закон про неї підписав Президент. З 2  квітня почали укладати декларації із сімейним лікарем, спочатку оголошували, що це треба зробити до липня цього року. Проте, згодом терміни укладання декларації зняли. 19 березня, МОЗ затвердило наказ №503 «Порядок вибору лікаря, який надає первинну медичну допомогу, та форму декларації про вибір лікаря». Якщо коротко – обрати сімейного лікаря можна (й зараз) незалежно від місця реєстрації чи проживання. Його послуги (консультації, направлення, довідки, профілактичні огляди, основні аналізи) для громадян будуть безкоштовними. Сімейний лікар може працювати як у медичному закладі, так і мати власну практику. Із самого початку Полтавщина була в першій п’ятірці серед областей, де підписали найбільшу кількість декларацій з лікарями. Нагадуємо, що декларація, яку ви підписуєте зі своїм сімейним лікарем або терапевтом – безстрокова. Вона діє доти, доки ви не вирішите укласти декларацію з іншим лікарем. Загалом Полтавщина тримає лідерські позиції за впровадженням медреформи. 34 заклади стали самостійними, комунальними підприємствами, які підписали угоди з Національною службою здоров’я та отримують фінансування на обслуговування пацієнтів. Станом на середину грудня майже мільйон жителів Полтавщини уклали декларації із сімейними лікарями.

У новому 2019 році медичну сферу чекають знову зміни: стартує впровадження нової моделі фінансування на рівні спеціалізованої допомоги, почнуться зміни в системі екстреної медицини та державних закупівлях ліків і медичних виробів.

Інфекція року

З початку року на Полтавщині почали фіксувати спалахи кору, інфекційного захворювання: на початку року в області близько 20 осіб захворіло на кір, загалом епідемія почалася влітку 2017. Нещеплених дітей навіть рекомендували не допускати на навчання. Лікарі запевняють, що головне завдання, аби призупинити спалах кору, – вакцинація, хоча вакцин бракувало. Уже в березні 66 людей в області заразились кором: 37 дорослих і 29 дітей, а в кінці квітня кількість хворих збільшилася до 240. Ситуація ускладнилася настільки, що безкоштовно щеплювати від захворювання почали й дорослих. На початку липня лікарі констатували, що з початку року на кір захворіло 367 осіб, разом з тим тяжких випадків в області не було. У середині листопада ця цифра ще збільшилася – 455 осіб.  У грудні лікарі повідомили – з початку року в Полтавській області зареєстровано 505 хворих на кір та знову закликали щеплюватися – якісних вакцин в медичних закладах вистачає.

Протистояння року

Рік, що минає у сфері енергетики для Полтавщини пройшов під знаком «не можна» – Полтавська обласна рада не видавала погоджень на отримання спецдозволів на видобування вуглеводнів. Уже в лютому Полтавщина опинилась в топі всеукраїнських новин: 21 лютого відбулось перше судове засідання у справі ПАТ «Укрнафта» проти Держгеолслужби та ТОВ «Аркона Газ-Енергія» з приводу спецдозволу на Свистунківсько-Червонолуцьке родовище. Обласна рада, яка 2 роки не видавала жодного погодження, віддала його за 800 тис. грн фірмі «Аркона Газ-Енергія».

Рік, що минає ознаменувався наступом китайських буровиків, які потіснили українців з ринку. Компанія ТОВ «Бейкень енергетика України» (донька китайської приватної компанії «Xinjiang Beiken Energy Engineering Co») стала переможницею  тендеру ПАТ «Укргазвидобування».  Минулого року вони виграли 4 тендери на буріння, і з початку 2018 – ще 6 (за ціною, майже на 40 % нижчою за стартову пропозицію і пропозиції українських компаній).

Полтаву лихоманило від «газових мітингів», організованих гостями зі столиці. Дмитро Гнап, ще недавно – журналіст, а нині – активіст, приїхав до Полтави «брати за шкірку» Олександра Біленького, голову обласної ради і вимагати позачергову сесію, де скасують рішення про видачу 10 погоджень скандально відомій ТОВ «ІСТ ЮРОУП ПЕТРОЛЕУМ» (колишній «Голден Деррік»). Мітингів було кілька, під час одного з яких Дмитра Гнапа місцеві активісти намагалися обкидати яйцями.

Цього року місцеві бюджети почали отримувати ренту за видобуток нафти, газу та конденсату.

Автор: Ольга Правденко

• #депутат обласної ради
• #новини Полтави
• #підсумки тижня
• #Новий рік 2019