Полтавська сталкерка розповіла про залишені села Чорнобильської зони. ФОТО

1. >
2. Суспільство >
3. Полтавська сталкерка розповіла про залишені села Чорнобильської зони. ФОТО

Фото надані Вікторією Балевою

33 роки минає з часу найбільшої у світі техногенної ядерної катастрофи – вибуху на четвертому реакторі ЧАЕС. Про залишені села Чорнобильської зони та про їхніх мешканців «Колу» розповіла сталкерка Вікторія Балева.

Із часу ліквідації аварії змінилося багато: завершується зведення нового конфайменту, минулого року в Прип’яті відкрили сонячну електростанцію, зростає кількість туристів. Попри те, що в окремих місцях Чорнобильської зони залишається досить високий рівень радіації, деяких людей це не лякає. Ще з 1987-го сюди почали повертатися місцеві мешканці. Також протягом усього часу зону відчуження відвідують сталкери – відчайдухи, яким подобаються нелегальні походи.

До теми: Зоря полин: пророцтва щодо Чорнобильської катастрофи в кіно та літературі

Вікторія Балева родом з Кременчука, але нині мешкає в Києві. Їй безліч разів доводилося бувати в Чорнобильській зоні як офіційно екскурсоводом, так і нелегально – сталкеркою. Тож залишені місця дівчина знає досить добре.

– Буваю в зоні відчуження дуже часто. Можна сказати, щомісяця. Цієї весни відвідали села Варовичі й Мартиновичі. Там абсолютно порожні будинки й високий рівень рації. Доводилося бувати в таких селах як Куповате, Паришев. Це населені пункти, де найбільше так званих «самоселів». Але люди, які мешкають у залишених місцях Чорнобильської зони, не дуже люблять гостей, – розповідає Вікторія.

Із найбільш містичних місцевостей зони відчуження сталкерка виокремлює село Копачі, розташоване за чотири кілометри від Чорнобильської атомної станції.

– Після аварії на ЧАЕС всі будинки зруйнували ліквідатори в процесі «експерименту». Вони сподівалися, що таким чином захмарний рівень радіації знизиться, – говорить Вікторія Балева. – Але це не допомогло. Тепер село Копачі нагадує велике кладовище з могилами й «хрестами» у вигляді знаків радіоактивної небезпеки. Сьогодні рівень радіації в селі перевищує норму в сотні разів.

Довелося пані Вікторії побувати і в селі Варовичі, розташованому в 30-кілометровій зоні відчуження. У цьому населеному пункті дуже багато тварин.

– Людей ми взагалі там не бачили. Гарні будинки з червоної цегли, а всередині будинків – мертві птахи та покинуті іграшки. Моторошна картина, – ділиться враженнями від побаченого сталкерка.

Читайте також: Сповідь одного сталкера: суб’єктивно про Чорнобиль

Як зазначає дівчина ця територія, на відміну від 10-кілометрової зони, практично «чиста», адже міститься далеко від епіцентру вибуху на ЧАЕС.

– Але наш дозиметр там неочікувано дав показники в 15 разів вищі за норму. І для мене це було сюрпризом. Адже межа «чистої» і «брудної» землі Полісся аж за 7 кілометрів від таких рівнів радіації! – каже Вікторія Балева.

За весь час відвідин Чорнобильської зони сталкерці близько п’яти разів вдавалося спілкуватися з самоселами. Вікторія відзначає, що це досить привітні та світлі люди.

– Я дуже їх люблю. Завжди нагодують смачнючими стравами з продуктів, вирощених на Чорнобильській землі: картопля, помідори, яблука. Частували також куркою та качкою. Єдине, що побоялася куштувати, – це гриби, – каже сталкерка.

Улюблений напій самоселів – домашній самогон. За їхніми словами, він продовжує життя. Втім, на думку Вікторії, свіже повітря й відсутність соціальної напруги відіграють найголовнішу роль у тривалості життя тамтешніх людей.

На сьогодні в Чорнобильській зоні живе близько ста самоселів. 1987 року на території зони відчуження мешкало 1200 осіб, та зараз кількість населення зменшилася. Хтось виїхав до рідних, хтось помер.

Найбільш населений пункт у Чорнобильській зоні – це село Куповате. Сьогодні там живуть 16 самоселів. Здебільшого це жінки віком від 70 до 100 років. Зареєстровані ці люди в Адміністрації Чорнобильської зони відчуження.

За словами сталкерки, з року в рік залишатися на рідній землі самоселам стає складніше. Наприклад, ще до 2017 року до залишених сіл приїжджала «автолавка» з продуктами та іншими потрібними товарами. А сьогодні – уже ні. Нині вони живуть переважно завдяки туристам, які привозять допомогу в села та Адміністрацію Чорнобильської зони. А адміністрація своєю чергою також раз на місяць доправляє до місцевих мешканців пенсію та лікарів.

– Проблем дуже багато. Основна – це їжа та ліки. «Дякувати Богу, що часто єгері, лісівники та поліція навідуються», – цитує самоселку з Куповатого бабусю Ганну Вікторія Балева.

Тварин стає більше

Цьогоріч сталкерку та екскурсоводку здивувало збільшення популяції тварин.

– Це щось неймовірне, лосі, лисиці… Двічі бачила вовка. Також насторожили сліди рисі, – розповідає Вікторія.

А минулого тижня серед залишеного міста дівчина бачила здоровенного лося, який просто гуляв собі вулицями Прип’яті.

Зі слів Вікторії, останнім часом у зоні відчуження кардинально нічого не змінилося. Хіба що поліція почала працювати краще. Лише цієї весни правоохоронці виявили близько 20 сталкерів.

Читайте також: Сталкерка з Полтавщини розповіла, як останніми роками змінилася Чорнобильська зона

Автор: Наталка Сіробаб

• #Чорнобиль
• #сталкер
• #Чорнобильська катастрофа