Шостий ковальський фестиваль на Полтавщині: на новий сонячний годинник витратили близько 300 кілограмів заліза. ФОТО
Майстер-клас з виготовлення сокири, метання ножів та змагання лучників – у Миргороді відбувається IV Український ковальський фестиваль ножових майстрів.
Сьогодні, 17 серпня, до міста-курорту прибули 34 ковалі з Полтавської, Запорізької, Житомирської, Харківської та Київської областей.
Уже традиційно цьогоріч на фестивалі виготовляють сонячний годинник.
Довідка «Кола»
Заснував фестиваль 2013 року Петро Федоряка з села Трудолюб Миргородського району. Із початком російсько-української війни, 2014-го, коваль вирушив на Схід добровольцем і поклав своє життя за нашу державу. Відтоді на кожному фестивалі вшановують його ідейного натхненника, а кожен виготовлений сонячний годинник присвячують одному з «небесних ковалів», які загинули за Україну. Другий часомір присвячений київському ковалю Григорію Матяшу, третій годинник викуваний на честь коваля Дмитра Назаренка з Кременчука, четвертий присвячений пам’яті Сергія Рибченка (м. Нікополь). На фестивалі минулого року викували годинник, яким вшанували коваля Андрія Дьоміна з села Великий Глибочок Тернопільського району.
Новий часомір створюють, вшановуючи пам’ять ще одного небесного коваля, – Андрія Козюбчика з Івано-Франківська.
Дружина загиблого ідейного натхненника фестивалю Валентина Федоряка горда з того, що справа її чоловіка живе, адже важливо, щоб його пам’ятали.
– Із людиною помирає те, що вона робила для себе. А жити залишається те, що людина зробила для інших, – каже пані Валентина. – Ми всі мріємо кувати не на честь воїнів, які загинули, а просто, щоб у Миргороді було більше сонця й таких годинників. Саме в цьому полягала ідея Петра Федоряки.
Читайте також: Вйо на прогулянку: відкриваємо таємничий Миргородський край. Частина І
Цьогорічну модель часоміра створили у вигляді голки.
– Полтавщина – це край вишивки, тож циферблат годинника буде у вигляді орнаментів із різних регіонів. Як це вдасться ковалям створити металом, навіть не уявляю, – зазначає організаторка фестивалю.
Почали виготовляти сонячний годинник у «Кузні Петра». Закінчують же роботу просто неба, у миргородській парковій зоні. Ковалі кажуть – ідея проекту спільна. Але чи не найбільше рук доклав до нового часоміра наймолодший з ковальської когорти Станіслав Красюк.
Талановитого майстра з художнього кування запрошують до Ізраїлю, Данії, Польщі, попри це, «Кузня Петра» пишається тим, що коваль наразі залишається працювати в них.
Загалом же над часоміром працювали шестеро трудолюбівських ковалів. Основу створили раніше, а безпосередньо на фестивалі виготовлять циферблат.
– Кожен з нашої кузні зробив свій внесок у створення сонячного годинника. Просто в мене було більше часу, – скромно зазначає Станіслав Красюк-молодший. – Годинник виготовляли близько десяти днів. Для його створення знадобилося понад 300 кілограмів заліза та безліч усіляких дрібничок, адже він складається з багатьох запчастин та створений традиційним ковальським способом.
Найскладніше було виготовити голку, бо це наймасивніший елемент. Троє ковалів працювало над нею два дні.
– Годинник символізує вишиванку. З одного боку зображені маки, які вважають жіночим оберегом. А дубки символізують чоловіче начало, – каже майстер.
Після виготовлення часомір віддадуть на баланс міста.
На фестивалі можна було придбати ножі ручної роботи. На створення таких виробів потрібно від одного до десяти днів, а подекуди – і до півроку, розповідає ножовий майстер Олександр Мина з лохвицької кузні. Руків’я теж можна обрати різне: з маслини, акації або ж з іншого дерева. Коштує така річ недешево: від 400 і аж до 4 тисяч гривень.
Окрема локація на фестивалі відведена для реконструкції давніх боїв, у яких змагатимуться учасники з Києва, Білої Церкви та Харкова.
– Сьогодні тут відбуватимуться два турніри. Перший – це середньовічні контактні бої, у яких візьмуть участь п’ятнадцять осіб. Другий – шабельний бій, це фехтування XVII сторіччя з шістьма учасниками, – розповідає організатор боїв, гоф-маршал, головний суддя турніру Олаф Орелсон з Росичів.
На гостей Свята вогню чекає ще чимало цікавого: традиційний український обряд заковування весілля, майстер-клас із гончарства, традиційний благодійний аукціон та на завершення дискотека.
Читайте також: Із раками, яблуками, качкою, в’яленими сливами – на етнофестивалі в Опішні готували 60 видів борщу
Щоб писати коментарі
Авторизуйтесь