Декомунізація по-опішнянськи: «Доказів не маємо, але перейменувати треба»

1. >
2. Суспільство >
3. Декомунізація по-опішнянськи: «Доказів не маємо, але перейменувати треба»

ФОто - YouTube

Сьогодні, 1 лютого мало бути останнє засідання з приводу справи про перейменування двох вулиць в Опішні: Мороховця та Партизанської. За рішенням  Валерія Головка, голови Полтавської ОДА, вулиці Партизанська та Мороховця стали називатися на честь Василя Кричевського та Петра Дорошенка. Однак це викликало супротив з боку місцевої влади. І в результаті справа дійшла до суду.

Це засідання вже не перше, і мало б принести якісь результати. Саме з такими сподіваннями сюди завітали обидві сторони: представники селищної ради Опішні та представники обласної ради Полтавщини.

– Ми хочемо нарешті визначитися, хто правий: селищна рада чи обласна, чи підлягають ці вулиці перейменуванню чи ні. На мою думку, звісно змінювати такі комуністичні назви треба. Бо по-перше, Мороховець був членом революційного комітету, створеного 1918 року, який встановлював радянську владу в Опішні, а Партизанська вулиця названа на честь червоних партизан, які допомагали встановлювати радянську владу на теренах України, – розповів представник відповідачів, один з прихильників декомунізації та перейменування, доктор історичних наук Олесь Пошивайло.

За словами Олеся Пошивайла, місцеві депутати вигадали, що Мороховець – це збірний образ усіх тих, хто загинув на війні. А вулиця Партизанська була перейменована впродовж 47-48 років минулого століття, що є також неправдою.

Інтереси Опішнянської селищної ради представляв  Григорій Фелоненко, оскільки її голова, Світлана Маммадова була відсутня:

– Позиція селищної ради наступна: жодного документу, розпоряджень ні в обласних архівах, ні в краєзнавчих музеях області немає свідчень про те, що вулиці, щодо яких точиться суперечка, названа на честь Мороховця-комуніста чи червоних партизанів. Ми вважаємо, що ні у цьому прізвищі «Мороховець», ні в назві «Партизанська» немає натяку на комуністичну діяльність. Тим паче, інша сторона зазначає, що вулиця Партизанська була названа в 20-их роках, проте свідчень цього також не знайшли. Ми спеціально надсилали запити в усі місця, де є архіви потрібних нам документів минулого сторіччя, але вони відсутні, – розповів Григорій Фелоненко.

Під час розгляду справи Олесь Пошивайло надав документи, що свідчили про те, що у 40-50 роки ніяких перейменувань не відбувалося. Це свідчить про те, що вулиця Партизанська була названа раніше. Однак інші більш вагомі доводи були відсутні. Також чоловік надав рекомендацію щодо перейменування від Інституту національної пам’яті. Підстави, за якими їх надали, невідомі.

За відсутністю вагомих причин для перейменування, а також через те, що невідомі підстави рекомендації, суд постановив, аби позивачі звернулися з запитом у Інститут національної пам’яті України, щоб ті надали перелік підстав, за якими вулиці варто перейменувати. Наступне засідання у справі відбудеться 13 березня.

Автор: Ярослава Фоніна