Глобинська громада провела в останню путь трьох Захисників
10 червня Глобинська громада провела в останню земну дорогу Захисника – Сергія Вікторовича Петруся.
Він народився 2 грудня 1996 року в селі Пироги. Тут зростав, навчався у місцевій школі, а згодом продовжив навчання в Кременчуці та Харкові, здобувши фах будівельника. До початку повномасштабного вторгнення Сергій будував мирне майбутнє: працював за спеціальністю за кордоном, а згодом – зводив нові об'єкти на ТОВ «Глобинський м′ясокомбінат».
12 березня 2025 року чоловік став до лав Збройних Сил України. Як здібний і перспективний боєць, він пройшов серйозну підготовку, зокрема й за кордоном, у Німеччині, де опанував протитанкове озброєння. На передовій Сергій служив номером обслуги станкового гранатомету у складі військової частини.
Свій останній бій 28-річний Герой прийняв 17 жовтня 2025 року на Луганщині, поблизу села Греківка Сватівського району. Сергій дістав поранення, які забрали його життя. Сім довгих місяців тривоги, болю та невизначеності пережила родина, поки тривала експертиза ДНК. Надія згасла – Захисник повернувся до рідного дому «на щиті».
11 червня Глобинська громада попрощалася із Захисником України Олександром Григоровичем Гришком.
Олександр народився 2 березня 1986 року у селі Пироги.
Маючи фах слюсаря-автомеханіка, свій трудовий шлях Олександр Григорович розпочав слюсарем-ремонтником на Глобинському цукрозаводі. Згодом працював на Кременчуцькому колісному заводі, через рік отримав кваліфікацію зварювальника 3-го розряду на машинах контактного зварювання. Упродовж життя у трудовій біографії Олександра Григоровича були сторінки праці в СФГ «Верест», Глобинському м’ясокомбінаті (слюсар з ремонту виробничих ліній), КП «Глобинське» (працівник з благоустрою в Пирогах та Ярошах).
26 серпня 2024 року Олександра мобілізували на військову службу. Після місячного навчання на Чернігівщині солдат Гришко став стрільцем-санітаром штурмової роти.
20 жовтня 2024 року під час виконання бойового завдання поблизу Єлизаветівки на Донеччині Олександр Гришко зник безвісти. Після проведення ДНК-експертизи було встановлено, що воїн загинув, захищаючи Україну.
Сьогодні, 17 червня, Глобинська громада провела в останню земну дорогу Захисника України - солдата 12-ї бригади спеціального призначення полку «Азов» Віталія Володимировича Авраменка.
Віталій народився 13 серпня 2003 року у місті Волноваха Донецької області. Саме там минули його дитячі та шкільні роки.
По закінченні школи вступив до Харківського національного університету імені В. Н. Каразіна, де здобув вищу освіту за спеціальністю «Право». Під час навчання Віталій зустрів свою майбутню дружину Оксану, яка родом із Глобиного. У травні 2022 року вони створили власну родину.
У листопаді 2025 року Віталій прийняв свідоме і мужнє рішення - підписав контракт зі Збройними Силами України та став до лав 12-ї бригади полку «Азов».
Молодий Захисник служив на посаді стрільця-санітара батальйону спеціального призначення.
6 червня 2026 року під час виконання бойового завдання в районі населеного пункту Торецьке Покровського району Донецької області життя молодого воїна обірвалося внаслідок підриву на ворожому мінуванні.
Йому було лише 22…
Світла пам’ять Героям!
Читайте також: Полтавська громада попрощалась із загиблими захисниками України


Щоб писати коментарі
Авторизуйтесь