Котелевська громада вшанувала пам’ять Олега Кашуби та провела в останню путь Сергія Бондаря
10 червня на Алеї Героїв Троїцького кладовища Котелевської громади відбувся захід із вшанування пам'яті загиблого Захисника України Олега Кашуби та відкриття, за ініціативи рідних, кенотафу на його честь.
Олег Олексійович Кашуба народився 8 квітня 1977 року в Котельві. Навчався у Котелевській школі №4, згодом — у місцевому ПТУ-54, де здобув професію муляра. Невдовзі отримав освіту бухгалтера в Харківському фінансово-економічному інституті.
Строкову армійську службу проходив у 1995-1996 роках. Далі трудився у будівельній галузі в Україні та за кордоном, був умілим майстром внутрішніх робіт. Здобувши додаткові робітничі професії, працював помічником бурильника у компанії «Сміт Україна».
Вже на другий день повномасштабної агресії рф, 25 лютого 2022 року, був мобілізований до лав Збройних Сил України. Служив у підрозділах ТРО, 72-ї ОМБр імені Чорних Запорожців та 47-ї ОМБр «Магура». Брав участь у боях на Бахмутському та Запорізькому напрямках.
Старший солдат, стрілець-помічник гранатометника Олег Кашуба виконував бойові завдання у складі механізованого батальйону. За службу був нагороджений відзнакою «Учасник бойових дій».
Загинув мужній земляк 16 вересня 2023 року під час виконання бойового завдання в районі населеного пункту Роботине Запорізької області. Тривалий час вважався зниклим безвісти, а в 2025 році, за ініціативи рідних, судом був офіційно визнаний загиблим.
На Алеї Героїв Захиснику встановили кенотаф — пам'ятний знак у вигляді хреста та символічну могилу для збереження пам'яті про нього, вшанування його ім'я і мужньої самопожертви в ім'я України.
15 червня Котелевська громада попрощалася із солдатом Сергієм Бондарем, кулеметником розвідувального взводу стрілецького батальйону.
Сергій Миколайович народився 21 квітня 1977 року в селі Велика Рублівка, там же закінчив місцеву школу.
Після школи була служба в армії. Повернувшись з армії додому, він разом з матір’ю та сестрою переїхали на постійне місце проживання у Котельву.
Свою трудову діяльність Сергій деякий час поєднував із сільськогосподарським виробничим кооперативом «Батьківщина», де працював різноробочим, потім перейшов на вільні заробітки.
В 2016 році померла мама, смерть якої Сергій сприйняв дуже боляче. По-різному складалася його подальша особиста доля та він завжди був добрим, дуже жалісливим, трудолюбивим чоловіком, який любив життя.
Після призову на військову службу по мобілізації, служив у танковій бригаді. Провоював він зовсім небагато, але на одній із самих складних ділянок – Курщині. Саме там, поблизу н.п. Лебедівка, він прийняв останній бій.
Йому виповнилося 49 років. Відтепер назавжди.
Чин відспівування Захисника відбувся у Свято – Троїцькій церкві Котельви.
Поховали Сергія Бондаря на Алеї Героїв Троїцького кладовища.
Читайте також: Глобинська громада провела в останню путь трьох Захисників
Щоб писати коментарі
Авторизуйтесь