Переробка сміття: що і як сортувати в Полтаві. ІНФОГРАФІКА

1. >
2. Суспільство >
3. Переробка сміття: що і як сортувати в Полтаві. ІНФОГРАФІКА

Більше 50% сміття можна відправити на переробку. Фото Ольги Матвієнко

7% території України – сміттєзвалища, а це в 1,5 раза більше, ніж площа Полтавської області. Таку цифру називають в Мінекології, враховуючи й легальні, і нелегальні полігони. Хоча Україні, на думку активістів екозахисних організацій, ще далеко до країн, які знаходяться на межі екологічної катастрофи, якщо кардинально не змінити підхід до поводження з твердими побутовими відходами зокрема, ситуація може різко погіршитися.
Зараз у боротьбу за збереження навколишнього середовища на рівні з громадськими організаціями підключилася держава.
– Верховна Рада прийняла закон, який набуває чинності 1 січня 2018 року. Він на законодавчому рівні зобов’язує сортувати сміття. Відповідно до закону, впроваджується адміністративна відповідальність муніципалітетів за несертифіковані (незаконні, прим. авт.) полігони, – говорить Юлія Мельник, голова правління ГО «ЕкоЛтава».

Нині в Полтавській області 674 сміттєзвалища. До 2020 року планують замість усіх цих створити 5 сучасних полігонів із сортувальними лініями та побудувати власний сміттєпереробний завод.
50-60% сміття нині вміють переробляти. Тобто це ті відходи, що в ідеалі взагалі не повинні потрапляти на звалища. Перший крок до того, як на Полтавщині з’явиться власний сміттєпереробний завод, – сортування сміття на рівні населення.
Про те, як і що сортувати, що можна здати у полтавських пунктах прийому втор сировини розповіли на лекції «Сортую сміття, екологізую людей». Її організувала громадська організація «Еколтава» за участю експертів та активістів у рамках «Майстерні міста – 2017».

Що переробляють, а що стає сміттям на звалищах

В обласному центрі та інших населених пунктах області чимало приймальних пунктів вторсировини. Із них розсортований непотріб із наших кошиків вирушає на переробні підприємства в інших областях України.

Приймають папір, пластик, метал, скло. Головне – правильно сортувати, знати, які види відходів, на жаль, не переробляють.

Сортуючи вдома пластик, зверніть увагу на позначки – цифри у трикутничку на упаковці. Розрізняють сім видів пластику. Той, що промаркований цифрами 3 та 7 не приймають у пунктах вторсировини, адже він не підлягає переробці.
– Маркування 7 – це для того пластику, який по суті є невідомого походження. На заводах не можуть визначити, до якого типу його віднести, а потім, відповідно, переробити, – пояснює Микола Рябика, проектний менеджер ГО «Еколтава». – Не переробляється і пластик із позначкою 3. Це той тип, що є особливо небезпечним для здоров’я людей при взаємодії з харчовими продуктами.
До того, що не переробляють, відносимо зубні щітки. Їх виготовляють із різних видів пластику, які потім важко розділити. Альтернатива – взагалі користуватися зробленими з дерева (найчастіше з бамбука).

Щоб оптимізувати місце під час сортування, скручуйте пляшки. Для цього треба відкрити пляшку, скрутити і закрутити в такому стані кришкою, щоб не розправлялася.

Говорячи про макулатуру, знаємо – не все, на перший погляд, паперове є папером і підлягає переробці. Наприклад, чеки за покупки можуть містити пластик, тому їх не приймають, а лоточки для яєць, виготовлені з картону, вже є продуктом вторинної переробки, тож їх повторно здати не можна.
– Не приймають «тетрапак» – упаковку з-під соків, молока. Вона складається з кількох шарів: паперу, плівки, фольги, які важко розділити при переробці. Хоча є кілька невеликих підприємств, які цим займаються, у пунктах «тетрапак» все ж не приймають через його низьку ціну, – пояснює Владислав Мицюк, власник пункту прийому вторсировини.

Друге місце з усього об’єму ТПВ займає скло. І саме це сміття є найбільш поширеним на вулицях міста, переконаний громадський діяч Сергій Антоненко, який кілька років займається очищенням Полтави від скла.

– Склобій переробляється на 100%. І його можна переплавляти безліч разів. Тобто це один із найліквідніших видів сміття, – зазначає Сергій Антоненко. – Але пляшкове скло та віконне мають різні властивості, то їх потрібно відсортовувати. Відповідно є проблема, щоб здати віконне скло, адже такий пункт є лише за межами Полтави, у Супрунівці.
Якщо здати віконне скло на переробку все ж є можливість, то зовсім не приймуть такі вироби, як: армоване скло (містить каркас із дроту, який важко відокремити при переплавці), дзеркало (бо має металеве напилення, що при переплавці не відокремлюється), жаростійке скло та кераміку, а також ударостійке скло з екранів електронних пристроїв та кінескопи (старі телевізори, бо містять оксиди свинцю та вкрай шкідливі елементи стронцій та барій).
Усе інше – будь які пляшки – приймають як тару (пляшки поштучно) та склобій (на кілограми).

Щодо металу, то в пунктах прийому вторсировини можете здати алюмінієві банки, жерсть (консерви), а також кришки з-під консервації. Банки, сплющені ногою, займають зовсім мало місця вдома.
До особливо шкідливих відходів належать батарейки, а також енергозберігаючі та люмінесцентні лампи. Останні містять надзвичайно шкідливі для людини та навколишнього середовища пари ртуті.
Нині в Полтаві лише один пункт прийому використаних ламп. Їх також можна здати або обміняти на нову за чеком у місці купівлі.
А от з батарейками ситуація дещо краща. Чимало підприємств, магазинів на підтримку екозахисних організацій розміщують ємності для відпрацьованих акумуляторів та батарейок.
Знайти пункти збору можна і в Інтернеті за адресою: www.batareiky.in.ua.
– Масштабний проект зі збору батарейок у Полтаві триває вже три роки. За цей час зібрали 4,5 тонни. Поки вони чекають своєї черги, аби відправитися або далі на склад у Дніпро, або на переробку до Львова, – говорить Сергій Антоненко. – Зараз щомісяця збираємо до 200 кілограмів. Зараз працюємо над запровадженням комунальної програми разом з КАТП-1628.
Переробка батарейок не є вигідною справою, говорить Сергій Антоненко. Адже процес виділення марганцю та цинку, які містяться в них, нерентабельний: вартість переробки набагато перевищує вартість продукту.
Тим не менше просто відправляти акумулятори, батарейки на смітник не варіант через величезну шкоду здоров’ю людей та навколишньому середовищу.
1 батарейка при розпаді отруює 400 літрів води або 20 квадратних метрів ґрунту. При цьому повний період розпаду становить 200 років.

І зазвичай вдома у нас найбільше органічних відходів. Замість перегнивати на звалищі, вони можуть принести користь присадибній ділянці або місту. Продуктові відходи, опале листя, вкинуті в компостну яму, перетворюються на добриво для квітів та дерев. Нині у продажі є навіть компостери, які можна встановити вдома, а отримане добрива просто висипати на клумби.
Можливостей продукувати менше сміття або принаймні мінімалізувати його кількість на звалищах – це лише простий добровільний крок, але величезний внесок у майбутнє країни. І в цьому процесі значне місце посідає не тільки подальше сортування, а й здатність змінити підхід до покупок.
Наприклад, полотняна торба для пакування багато разів замітить одноразові поліетиленові пакети.

Ціна на деякі види вторсировини:
РЕТ пляшка – 3,50-4,50 грн/кг
Пляшки з-під мийних засобів і шампунів – 3 грн/кг
Макулатура– 0 2-2,30 грн/кг
Скляні пляшки – 30-55 копійок за штуку
Склобій– 20-60 коп./кг

Автор: Ольга Матвієнко

• #Полтава
• #сміття
• #переробка сміття
• #пункт прийому вторсировини
• #роздільний збір сміття
• #сортування сміття
• #вторсировина
• #Еколтава
• #Майстерня міста