Жах у Полтаві на вулиці Маршала Бірюзова: влада не приймає будинок до комунальної власності через недбалість ліквідаторів. ФОТО

1. >
2. Суспільство >
3. Жах у Полтаві на вулиці Маршала Бірюзова: влада не приймає будинок до комунальної власності через недбалість ліквідаторів. ФОТО

Фото Вероніки Приходько

У Полтаві будинок колишнього відомчого гуртожитку, що розташований за адресою Маршала Бірюзова, 66 вже більше 10 років знаходиться у «підвішеному» стані, адже управляючий ним ліквідатор не передає будинок у комунальну власність.

До нашої редакції звернулась пані Ірина, яка мешкає у цьому будинку вже 14 років. Жінка розповідає, що розпорядником об’єкту є житлово-комунальна контора (далі – ЖКК – прим. авт.) «Полтавоблагробуд». З 2006 року ця організація була визнана банкрутом. З тих часів і триває ліквідаційна процедура.

– За час свого правління ЖКК довело наш будинок до занедбаного стану. Ремонт дуже давно не робився. Уривається терпець жити в таких умовах! Де можемо, робимо дрібний косметичний ремонт своїми силами, щоб підтримувати більш-менш нормальний стан умов проживання. У 2006 році контору визнали банкрутом. Виявилось, що «Полтаваоблагробуд» не тільки без фінансів, а ще й має борги. Увесь житловий фонд, який мала контора раніше, був переданий у комунальну власність. Будинки віддали – борги залишились. Першими боржниками були: «Полтаваобленерго», «Полтаватеплоенерго», «КТП 1628», «Полтаваліфт». Цей список і досі висить на ЖКК.

З того моменту, як господарський суд визнав «Полтаваоблагробуд» банкрутом, триває ліквідаційна процедура.

За законом України «Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом», ліквідаційна процедура – судова процедура, головним завданням якої є ліквідація визнаної судом заборгованості банкрута шляхом продажу майна та проведення розрахунків по боргах банкрута. Тривалість такої процедури повинна тривати 12 місяців, але може бути продовжена господарським судом ще на 6 місяців. У свою чергу проведенням цієї процедури займається ліквідатор, який також призначається господарським судом.

Тепло вартістю 350 тисяч

У 2012 році міська рада прийняла рішення про прийняття до комунальної власності гуртожитку разом із зовнішніми інженерними мережами, але так його й не виконала.

– Зараз у нас виникла нова проблема – котельня. Надіслали до нас комісію, яка винесла вирок: не приймати будинок через те, що багато неполадок з обладнанням котельні. Ця котельня – наш автономний обігрівач, який встановлено ЖКК більше 15 років. У котельні передбачено 2 котли, один із яких дуже давно не працює. Представники «Полтаватеплоенерго» сказали, що так не годиться та запропонували варіант перепідключення до котельні, яка на їх думку, найближча за 150 метрах, хоча біля нас є інша – 30 метрів. Коштуватиме ця послуга щонайменше 350 тисяч гривень. Наш утримувач – банкрут. Звідки нам брати ті гроші? Знову створюється ситуація, щоб не брати об’єкт. Та й навіть якщо ми знайдемо гроші, то чи буде це ефективним? Наш дім «дірявий», тепло скрізь вихід має. Його потрібно утеплювати.

Спроба № 5

За більше ніж 10 років у гуртожитку змінилось вже 5 ліквідаторів, четверо із яких хотіли «нагріти руки».

Законом визначено, що ліквідатором є фізична особа, що організовує здійснення ліквідаційної процедури, де він повинен:
– здійснювати функції органів управління банкрута;
– приймати до свого відання майно банкрута, управляє та розпоряджається ним;
– здійснювати інвентаризацію та оцінку майна банкрута.

– Наш будинок має заборгованість, яку створили різні ліквідатори під час свого «правління». З ними ми періодично воюємо, бо крім того, будинок не бажають передавати місту. Усі кошти, які  сплачуємо за проживання у гуртожитку, йдуть через їхні руки, а втрачати таку «годівницю» – не дуже хочеться. Тому ліквідатори нас вирішили «катувати», кожен по-своєму: змусили сплачувати не за площу на якій ми мешкаємо, а за ліжко-місця, що є дорожчим; навмисно не ремонтують приміщення; не прописували у гуртожитку або робили це без вказування номера кімнати, просто на М. Бірюзова, 66; створюють заборгованість з холодного водопостачання (гарячої води в нас немає) та по газу; пізно вмикають та рано вимикають опалення; з хронічними боржниками будинку навмисно не проводиться робота, – скаржиться мешканка будинку.

Четвертим та найгіршим, на думку мешканців гуртожитку, є Олександр Шишлов, який керував будинком з Харкова. Під час свого управління ліквідатор звільнив усіх працівників ЖКК (включаючи охорону та двірника) та добився скасування вищезгаданого рішення сесії міської ради про прийняття гуртожитку у комунальну власність міста, аргументуючи це тим, що виявив юридичні помилки, здійсненні під час передачі пакету документів на будинок.

Було проведено чимало судових засідань, де звучало, що ЖКК не має чим розраховуватись з кредитором. Відповідно до цього, ліквідатор повинен закрити борг і докласти максимум зусиль, щоб віддати будинок місту.

– Наш кредитор – багатоликий, тому що відкрито сам не фігурує, а діє через різні ФОП та ТОВ, начебто викупив борг основних кредиторів. З цього моменту усі претензії з боргів перейшли до нього. Крім того, йому постійно не дають спокою перший та цокольний поверхи, де й сьогодні приміщення здаються дрібним підприємцям в оренду. Але все одно на балансі ЖКК відсутні кошти для ліквідації боргу. Потім, тандем «кредитор-ліквідатор» намагався ввести в історію з гуртожитком харківського інвестора, який начебто міг би відродити збанкрутілу контору. Але в них нічого не вийшло – справу вони програли.

За словами пані Ірини, Олександр Миколайович Шишлов після неодноразових перевірок його діяльності так і не «отямився». Він неодноразово звертався до різних судових органів з оскарженням результатів перевірок, але у більшості випадків справи програє. Через створений інцидент ліквідатор мав шанс втратити ліцензію на здійснення своєї діяльності, тому у серпні цього року на засіданні господарського суду він подав заяву на самовідвід від об’єкту. Тому на його заміну прийшов 5 ліквідатор  – Євген Віталійович Яковлєв (колега Шишлова  – прим. авт.)

На даному етапі мешканці будинку вимагають від ліквідатора оформити належним чином пакет документів для передання будинку у комунальну власність, або хоча б надати список тих, які є готовими.

Ліквідатор по телефону

Тож, ми вирішили звернутись до п’ятого ліквідатора, пана Яковлєва, аби дізнатись, чи займається він справою передачі будівлі до комунального майна і на якому етапі знаходиться діло з оформленням документів?

Зв'язок з Євгеном Віталійовичем встановити не вдалось, адже за його словами він зовсім немає часу на «телефонні балачки».

Проте нам вдалося отримати лаконічний коментар екс-ліквідатора, пана Шишлова. Олександр Миколайович, у свою чергу, заперечує слова пані Ірини про відсутність документів:

– З чого ви взяли, що хтось щось не передавав? Ви запитували у міськради, чому вони не приймають гуртожиток? Я коли був ліквідатором, то  відправив підписаний акт прийому-передачі, все що їм залишалося, підписати його зі свого боку. Вашій Полтавській раді дуже зручно робити крайнім якихось ліквідаторів! Я не повинен з вами взагалі розмовляти і нічого пояснювати, – на цьому наша телефонна розмова була обірвана.

У свою чергу Полтавська міська рада стверджує протилежне:

Пані Ірина говорить, що мешканцям колишнього гуртожитку також доводиться знайомитись з новим ліквідатором у телефонному режимі, у будинок він не приходить, оскільки мешкає у Харкові, а Шишлов зараз працює від нього по довіреності.

Проте нове судове засідання господарчого суду заплановане на 9 листопада.  

Автор: Вероніка Приходько