Думки про те, що бокс це не моє, у мене ніколи не було, – Олександр Хижняк

1. >
2. Інтерв'ю >
3. Думки про те, що бокс це не моє, у мене ніколи не було, – Олександр Хижняк

Після привітання Валерієм Головком та Олександром Біленьким кращого боксера Чемпіонату Європи Олександра Хижняка, спортсмен поспілкувався з журналістами та розповів про секрети свого успіху, мрії та відпочинок після чисельних тренувань.

Вітаємо вас з перемогою. Розкажіть про ваші враження про чемпіонат.
– У Харкові пройшов чемпіонат Європи. Україна вперше приймала змагання такого рівня. Перед нами стояло завдання показати якомога кращий результат. І наша команда повинна було посісти перше командне місце і звичайно кожен з боксерів повинен був проявити себе по максимуму, прикласти всі свої сили і зусилля, щоб здобути медаль якомога вищого рангу. І якщо говорити про мої враження, то я переможець цих змагань, я кращий боксер Європи. Звичайно, настрій після чемпіонату гарний, емоції добрі. Всі вітають мене, телефонують, підтримують, тому є сили і є наснага далі працювати, здобувати нові перемоги.

Ви задоволені своїм результатом в повній мірі?
– Золота медаль, звання кращого боксеру турніру. Ми зробили для цього багато роботи, щоб наша медаль була саме золотого ґатунку. Після дорослого чемпіонату до 22 років, я говорив про те, що ми будемо робити все, щоб на цьому чемпіонаті Європи в Харкові ми завоювали тільки золоту медаль. Для того, щоб здобути цю нагороду, велика кількість людей доклала максимум зусиль. Я вдячний всім за підтримку, за ці емоції та віру в перемогу.

Ви вже вирішили, як будете відпочивати після виснажливих тренувань та змагань?
– Так, мені зараз дуже потрібно відпочити. Я знаходжуся вдома протягом трьох днів, то можливості відпочити ще не було. Постійно отримую телефонні дзвінки, відмовити не можу, тому що дійсно для нас, для Полтавщини і для України – це вагомий внесок. Ми стали кращою командою. Вперше Україна приймала ці змагання і вони увійдуть в історію, адже наша команда так голосно заявила про себе, поставила високу планку і всі хочуть дізнатися, як це бути найкращим, бути найсильнішим, поділитися своїми емоціями. Зараз увага прикута саме до цього чемпіонату, до переможців, то призерів цих змагань.

Хто був найскладнішим суперником?
– Всі задають мені це питання. І я відповідаю абсолютно однаково всім, що всі суперники це учасники чемпіонату світу, учасники Олімпійських Ігор. Три останні поєдинки і три мої суперники це учасники Олімпійських Ігор. Фінальний бій був з бронзовим призером Олімпійських Ігор, переможець Мусульманських Ігор. Боксер з Росії – чемпіон Європи минулого року, учасник Олімпійських Ігор. Італієць – призер минулорічного Чемпіонату Європи і порівнювати цих боксерів, хто з них був складнішим, просто не можливо. Вони всі траплялися мені на різних етапах і говорити, хто сильніший, а хто слабший, дуже важко. Навіть якщо брати перший поєдинок на цьому Чемпіонаті, то він був дуже складним, суперник виявився досить непростим, також хотів здобути перемогу і його заслуги не хочеться зменшувати.

Чи траплялися з вами на цьому Чемпіонаті якісь курйози, так як, наприклад, з нашим земляком Віктором Вихристом, у якого під час бою спадали шорти?
– Підтримка публіки, підтримка рідних стін дуже допомагали і готувався я до змагань і налаштовувався на бій дуже відповідально. Тобто форма, екіпіровка підбиралися дуже професійно, шилося і виготовлялося під кожного боксера. Тому проблем з моєю формою у мене не було і мені було зручно виходити на поєдинок, нічого не заважало і вся концентрація була на бою та на перемозі.

Які особистісні якості допомагають досягати висот і перемог?
– Насамперед це копітка праця кожного дня. Навіть зараз, коли я знаходжуся вдома, зарядку з не відміняю. І ще раз повторюся, праця, режим і підтримка людей, які хочуть, щоб в мене все виходило для того щоб я завойовував медалі найвищого ранку. Отака моя запорука успіху.

Які наступні змагання на вас чекають? До чого готуєтеся?
– Вже прийшов виклик на навчально-тренувальні збори, явка обов’язкова і своєчасна. Як сказав головний тренер Національної збірної України з боксу, ці навчально-тренувальні збори відбудуться з 13 липня в Карпатах, це буде етапом для підготовки до Чемпіонату світу, після них пройдуть збори в Києві, на олімпійській базі в Конче-Заспі, ну і після цього в складі восьми боксерів, які завоювали ліцензію на Чемпіонат світу, ми вирушимо до Німеччини, де представимо Україну.

З трьох золотих медалей на Чемпіонаті Європи, дві здобули полтавці, в чому секрет такого успіху?
– Особисто знаючи кожного з боксерів, це мої колеги і друзі, ми постійно спілкуємося, маю можливість спостерігати їх роботу протягом цілого робочого дня, можу сказати, що вони дуже тяжко працюють. Це важка робота протягом всіх тренувань. Вітя Вихрист – талановитий боксер, який зробив все для того, щоб здобути золоту медаль. І я вважаю, що той, хто цього хоче і робить все для того, щоб здобувати найвищі медалі, то рано чи пізно ці перемоги приходять і кожен отримує те, на що заслуговує.

Чи маєте якісь ритуали або притримуєтесь певних забобон перед боєм?
– Я не має ніяких забобон, чи ритуалів. Я все роблю з підтримкою святих, які є на небесах. З божою підтримкою виходжу на ринг і здобуваю перемогу.

Як вас батько, ваш тренер наставляє перед боєм?
– Мій батько – мій тренер, його також звуть Олександр Олександрович Хижняк, він заслужений тренер України, також займався боксом. Має звання майстра спорту СРСР з боксу. Батько і мама – це найрідніші люди мені. Батько взагалі зі мною знаходиться протягом 24-х годин щодня. І підтримує мене у всьому, це мій і друг, і наставник, і батько, і товариш – все в одній людині. Він мене розуміє і від самого народження він завжди зі мною, ніяких суперечок між нами немає.

Про яку нагороду мрієте?

– Далі у мене Чемпіонат світу, ставимо найвищу планку - золоту медаль і будемо робити все для цього. Ну і як кожен спортсмен, я мрію про олімпійську нагороду.

Саме батько вплинув на те, що ви стали боксером?
– Так. Саме батько віддав мене в бокс. Батько займається зі мною з самого дитинства. І я себе не уявляю в іншому виді спорту, бо займаюся боксом з самого дитинства.

А як ви відпочиваєте від боксу?
– Від боксу відпочиваю не екстремально, це прогулянки, катання на велосипеді, плавання в басейні чи річці.

Бокс – доволі жорстокий, чи не виникало у вас колись бажань змінити вид спорту?

– Зараз бокс – це моя професія, коли ще був в дитячому боксі, то був якийсь азарт, хотілося перемагати, здобути. Потім це переросло в більш серйозний вид діяльності і стало професією. Думки про те, що це «не моє» і я не хочу цим займатися і, можливо, потрібно змінювати щось, у мене ніколи не було.

Автор: Марина Левчук

• #Полтава
• #Полтавська ОДА