Закохалася в коней в трирічному віці: історія Центру оздоровчої верхової їзди та екотуризму «Еколайф»

На Полтавщині є особливе місце, де за допомогою занять з кіньми зцілюють не лише тіло, а й душу. Це – центр оздоровчої верхової їзди «Еколайф» у селі Лабурівка, що у Великорублівській громаді Полтавського району. Це один із небагатьох осередків в Україні, де професійно проводять іпотерапію. Саме тут діти з особливими освітніми потребами, ветерани війни та всі охочі знаходять внутрішню рівновагу, відновлюють сили за допомогою спілкування з кіньми.
Заснувала центр полтавка Тетяна Гекова, вона з дитинства живе серед коней. З моменту, коли трирічною її вперше посадили на коня і до цього моменту все її життя обертається навколо цих прекрасних тварин. Навіть знайти кохання їй допомогли коні.
Про неймовірний ефект від іпотерапії, любов до коней, історію кохання, порятунок тварин від скотобійні та плани на майбутнє подружжя Тетяна й Анатолій розповіли нам в інтерв’ю.
Поки Тетяна готує коней до зустрічі з дітьми, які мають незабаром приїхати з Великої Рублівки, ми спілкуємося з її чоловіком Анатолієм. Чоловік має за плечами участь в антитерористичній операції та російсько-українській війні. Минулого року він звільнився з лав ЗСУ і тепер разом з дружиною розвиває Центр.
«Пішов у 2014-му добровольцем. Був у полоні. У 2017-му повернувся. А потім, 24 лютого 2022 року, знову пішов. 25 лютого я вже був в Сєвєрдонецьку разом зі своїми побратимами. Трохи побули там, потім я перейшов на службу до лав Сил спеціальних операцій, де прослужив до березня 2023 року. Потім перевівся в 47-му окрему механізовану бригаду «Магура». Ми брали участь у контрнаступі на Запорізькому напрямку. Потім нас перекинули під Авдіївку, Очеретино, потім під Курск. Звільнився з лав ЗСУ 28 травня 2024 року».
Саме в перерві між службою в АТО і захистом країни під час повномасштабного вторгнення Анатолій вперше сів на коня – це було в 2018 році, коли його, ветерана АТО запросили сюди в якості психологічної реабілітації.
«На той час моя майбутня дружина вже займалася прокатом коней для ветеранів і не тільки. Я приїхав, спробував – і мені сподобалося».
На наше питання, що сподобалися не тільки коні, відповідає, що це був тривалий процес знайомства з майбутньою дружиною.
«Вона почала мене тренувати: як їздити на конях, рись, галоп у лісах. Так ми й здружилися, сподобалися одне одному і у 2019 році одружилися».
Вже після звільнення з лав ЗСУ у 2024 році Анатолій почав активно допомагати дружині, зокрема, він займається облаштування місць для випасу та утримання коней. Також чоловік допомагає з проведенням занять з іпотерапії для дітей з інвалідністю та психологічної реабілітації для військових та ветеранів.
«У нас є дівчинка Тетяна, її 21 рік, вона має ДЦП, майже не ходить, на колясці приїжджає. І коли ми починали з нею займатися, вона на коні просто лежала. Ми її заводили в пандус, клали просто на коня, і 20-30 хвилин вона лежала. Але вже на четвертий-п'ятий заїзд вона на коні сиділа сама. Тобто це вплив саме іпотерапії, рухів коня на цю дитину», – розповідає ветеран та додає, що в багатьох діток з розладом аутичного спектру після занять з кіньми запускалася мова, з’являлися нові звуки.
Щороку до Центру приїздять 120 діток з інвалідністю з Полтавського реабілітаційного центру. Кожна дитина отримує 10 занять за кошти міського бюджету. Крім того, проводять індивідуальну іпотерапію.
Як людина, яка пройшла найгарячіші бойові точки і російський полон, Анатолій не з розмов знає, як важливо відновити душевний спокій і саме коні є гарними помічниками для цього.
Наразі в центрі 6 коней, також табун коней є на підприємстві, на території якого випасаються коні.
Тетяна Гекова, керівниця Центру здоров'я верхової їзди та екотуризму «Еколайф», розповідає, що громадська організація була заснована у 2018 році, а заняття з іпотерапії проводять з 2016 року. Сама ж вона захопилася кіньми з дитинства:
«Моє захоплення кіньми розпочалося з дитинства. Мабуть, вперше в три роки я сіла на коня. Це були ще час колгоспів. В селі Карабізівка, де у нас була дача, був колгосп «Жовтень» і в них було багато коней. І от там, як я побачила коня, оце і досі зняти не можуть. Навіть, будучи підлітком, мала можливість попрацювати в колгоспі, щоб тільки бути поруч з кіньми. Мені було 12 років, я сама пішла до бригадира і попросила, щоб мене взяли попрацювати з кіньми – ми випасали велику рогату худобу на конях. І от з тих часів я стала займатися чужими кіньми, а власницею коня стала з 2014 року, тому що кобилу, з якою я працювала, господар продав на м'ясо, і довелося екстрено викупити її. А вже з 2014 року кількість коней щороку збільшується».
Отак, зі своєю першою кобилою Тетяна опинилися на Котелевщині, де місцевий фермер прихистив їх і з того часу надає підтримку. Завдяки його зусиллям для коней забезпечені належні умови: вони мають простір для вільного випасу, спілкування між собою та відчувають себе цілком комфортно.
Більшість коней, які зараз утримуються Центром, фактично врятовані від смерті і зараз «живуть своє краще життя», жартує Тетяна. Деяких тварин викупили буквально перед відправкою на м’ясокомбінати. Одна з кобил з Дібрівського кінзаводу і зараз вона лише адаптується до нових умов і простору.
Тетяна Гекова наголошує, що підготовка коней до іпотерапії є складним і тривалим процесом. Не кожна тварина підходить для такої діяльності, особливо коли йдеться про роботу з дітьми. Коней необхідно навчити витримці та спокійно реагувати на різні подразники.
«Ефект від іпотерапії помітний уже з перших хвилин: достатньо лише погладити коня, постояти поруч чи відчути гармонію з ним, щоб зарядитися сильною природною енергією. Верхова їзда активізує різні групи м’язів, посилюючи лікувальний вплив. Під час занять із дітьми використовують спеціальні пристосування замість звичайних сідел, аби вони могли сидіти безпосередньо на спині коня та відчувати кожен його рух. При цьому до кожної дитини застосовують індивідуальний підхід, беручи до уваги її діагноз, фізичний і психологічний стан».
На території створений простір для відпочинку – затишна кімната, де дітки можуть перепочити, сховатися від дощу, помалювати тощо. Стіни приміщення прикрашають численні дитячі малюнки та поробки.
«Ми надаємо послуги з оздоровчої верхової їзди, працюємо з ветеранами по державній програмі. Організовуємо навчання, тренування, у нас є інструктор з верхової їзди, яка буде проводити заняття. Також в нас буде можливість ночівлі. Я виграла грант від Благодійного фонду «МХП громаді», доклали своїх коштів і купили з чоловіком кемпінг – причіп по типу «дім на колесах», який буде стояти в цьому місці, і люди зможуть залишитися. Тут річка поряд, природа, ліс. Найближчим часом ми почнемо його встановлювати».
Крім оздоровчо-реабілатційних послуг, у Центрі діють програми навчання спортивній верховій їзді як для дітей, так і для дорослих. Також можна замовити прогулянку на конях чи фотосесію. В планах також організація міні-походів на конях для більш досвідчених наїзників. Ціни за годину прогулянки чи фотосесії – від 600 гривень. Тетяна наголошує, що утримувати коней дуже дорого, проте вдається дещо економити завдяки підтримки фермерського господарства, де утримуються коні, а також завдяки постійному випасу тварин на відкритому просторі. Завдяки чому коні сильні, витривалі і за потреби легко витримують вагу дорослого й дитини.
«Для іпотерапевтичного коня дуже важливо мати постійний випас. Адже якщо кінь працює з дітьми, він сам емоційно навантажується і якщо його знову закрити, то він не зможе дати ніякого позитивного ефекту».
Тетяна має три освіти, які їй допомагають у розвитку Центру. Перша – економічна. Жінка говорить, що отримані знання допомагають їй брати участь в грантових проєктах та писати заявки. Друга освіта – корекційна педагогіка, що дає їй можливість професійно займатися іпотерапією з дітьми з особливими освітніми потребами. Третя – кризова психологія – необхідні знання для роботи з ветеранами.
Тетяна теж розповідає нам історію однієї дівчинки, яка після занять з іпотерапії показала неймовірний прогрес:
«Була дівчинка Ріта, у якої аутизм. Перше заняття було, коли їй було три роки. Ми разом з мамою намагалися посадити її на коня, ніяк вона не давалася. Довелося їх садити з мамою удвох. Вона взагалі не розмовляла, а після п'ятого заняття в неї почався лепет. А зараз вона вже нормально розмовляє. І її мама сказала, що це саме іпотерапія дала поштовх до запуску мови. Кожного року вони приїжджають і кожного року згадують, що саме іпотерапія дала цей поштовх, що Ріта стала соціалізованою».
Якщо вам цікаві можливості центру «Еколайф» і ви хочете спробувати заняття з іпотерапії чи навчитися їздити верхи, можна записатися на групові або індивідуальні заняття. Для цього телефонуйте за номером (050) 939 65 42. Більше інформації на сторінці Центру у фейсбуці.
Читайте також: «Повномасштабну війну зустріли в небі»: історія переселенки з Вовчанська, яка відновила сімейний бізнес у Полтаві
Автор відео: Анна Зарудська
Автор тексту: Марина Левчук
Щоб писати коментарі
Авторизуйтесь