За півроку зробити мости, дороги і медзаклади – досвід об’єднаної громади на Полтавщині

1. >
2. Інтерв'ю >
3. За півроку зробити мости, дороги і медзаклади – досвід об’єднаної громади на Полтавщині

Ігор Лідовий, сергіївський сільський голова. Фото – зі сторінки Сергіївської ОТГ у соцмережі ( 5 шт.)

В Україні продовжується реформа децентралізації. Один із її ключових напрямків – створення об’єднаних територіальних громад. Нині на Полтавщині існує вже 35 ОТГ, в 20 з яких відбулися вибори. Серед них і Сергіївська ( колишня Краснознаменська сільська рада, прим. авт.) об’єднана громада.

Створена у 2016 році ця ОТГ нині єдина в Гадяцькому районі. За півроку життя у новому форматі ( з новим бюджетом та повноваженнями), тут вдалося зробити суттєві зрушення. Саме в цій громаді за кошти місцевого бюджету ремонтують дороги в селах та знайшли сімейного лікаря на 10 тисяч гривень зарплати, якому до того ж ще й купили квартиру і службове авто. Нині тут продовжують вирішувати проблеми, які існували протягом багатьох років та борються з підприємствами-гігантами за сплату податків до місцевої казни. Більше про життя в громаді розповів Ігор Лідовий, голова Сергіївської ОТГ.

– Ігоре Григоровичу, розкажіть про Сергіївську ОТГ: скільки в ній мешкає населення, яка площа території?
– 21 липня ми будемо відзначати рік з часу створення нашої об’єднаної громади. 11 грудня в нас відбулися вибори і з нового року, 6 місяців, ми працюємо в новому форматі. Громада в нас невелика – лише 3 тисячі осіб, але це 170 км кв, 13 населених пунктів. Тобто щільність населення, ми порахували – це 18 осіб на й 1 км кв. У зв’язку з цим є і плюси, і мінуси. До плюсів, звичайно, відносимо багато земель запасу, велику кількість лісів, ставків, інші водойми, які можна використовувати. Мінус – це інфраструктура: велика кількість доріг, незручність населення у перевезенні дітей, хворих. Ось такі особливості нашої об’єднаної громади. Крім того ще однією особливістю є потужні підприємства нафтогазового комплексу, які розташовані на її території. Там працює понад тисячу осіб, з нашої громади – більше 200, ще 800 – привозять вахтами. Це робочі місця і, сподіваємося, надходження до бюджету.

– Як довго тривав процес створення Сергіївської ОТГ, що довелося подолати на шляху?
– Ми планували об’єднатися ще у 2015 році. Проводили громадські слухання, але вдалося завершити цей процес лише в 2016 році. Три громади: Качанівська, Розбишівська і Краснознаменська, зараз уже перейменована в Сергіївську, об’єдналися в одну. Головна мета – не об’єднання заради об’єднання, а покращення життя і добробуту громадян.

– Які переваги ваша ОТГ отримала?
– Перші за все – ресурси. Потім – самостійність та відповідальність. На мою думку, – це три переваги, які ми можемо назвати зараз. Наші власні надходження,  після створення ОТГ, зросли удвічі. Якщо взяти в цілому, то бюджет із 7 мільйонів (загальний бюджет до об’єднання трьох сільських рад, прим.авт.) разом із субвенціями зріс до 22 мільйонів гривень. Але вже зараз ми виходимо на показник 26 мільйонів гривень. За умови сплати податків НГВУ «Полтаванафтогаз» вийдемо на суму 36 мільйонів гривень. Тобто за 6 місяців – є реальне зростання і навіть перевиконання бюджету та впевненість у завтрашньому дні.

– Ігоре Гргоровичу, а що б ви з власного досвіду порадили б тим, хто на етапі створення об’єднаної громади?
– Найважливіше – це не боятися. У більшість з тих, хто приїжджає до нас за досвідом існує боязнь того, що держава відмінить реформу. Якщо так розмірковувати, то тоді нічого не вийде. Ті, хто об’єднався першими – отримали найбільше. Ми вже – у другому ешелоні, але також отримали преференції від держави. Рано чи пізно вся Україна об’єднається, але найбільше пощастило найпершим. Час – це також ресурс. Я зараз не говорю про гроші, а про людей, про те, як навчитися організувати роботу. Ми вже виграли рік, а якби об’єдналися у 2015 році мали б два таких роки. А це народжені діти, люди, які приїхали жити до нас, це нові робочі місця, це покращена інфраструктура.

Ми перша громада в Гадяцькому районі, тобто конкурентів у нас немає, бо маємо змогу підвищити зарплати і відповідно могли вибрати найкращих працівників. А уявіть собі якби ОТГ було кілька, тоді трудові ресурси залучати було б важче. А битва за інвесторів, як я її називаю, нам самостійнішим і незалежнішим простіше їх залучити, адже ресурси залучаються прозоро. Ми по-доброму заздримо Крменчуцькому району ( у районі створено 6 ОТГ, в 5 з яких вже відбулися вибори, прим. авт.), вони створили спільні комунальні заклади, терцентри, центри ПМСД. Тому ми з нетерпінням чекаємо на появу нових об’єднаних громад у Гадяцькому районі, щоб запропонувати їм міжмуніципальне співробітництво та разом вирішувати спільні проблеми.

– Які вже зміни вдалося вам реалізувати за півроку життя в об’єднаній громаді?
– Коли ми обговорювали об’єднання, то вислуховували проблеми людей. Чи не найбільшою з них була щодо медичного обслуговування. Я вже говорив, що площа в нас велика і не завжди вдавалося якісно і вчасно обслуговувати мешканців віддалених хуторів. Тому на сесії після об’єднання прийняли програму місцевих стимулів для медичних працівників. Проблема була з кадрами і ми кардинально її вирішили: запропонували нашим медичним лікарям зарплату 10 тисяч гривень, службове авто і житло. Отримали багато пропозицій, було з кого вибирати. До нас переїхав лікар із Сумської області. А загалом сімейних лікарів у нас зараз двоє. Зарплата стимулює їх працювати, але це ще й більша відповідальність, адже медичні працівники працюють і в день, і вночі їдуть на виклики.

Також за свої кошти утримуємо позаштатних медичних сестер, відкрили додаткові медичні пункти у невеликих поселеннях, закупили нове медичне обладнання. Наприклад, аналізатор крові разом із обслуговуючими матеріалами обійшовся нам у 165 тисяч гривень. Зробили капітальні ремонти у двох ФАПах і плануємо за рахунок субвенції на розвиток інфраструктури капітально відремонтувати ще один ФАП на суму 500 тисяч гривень.
Ще одна актуальна проблема – дороги. Знову ж таки нафтогазовий комплекс – це до всього й вантажні авто, трубовози, цистерни, тампожні, які їздять по дорогах і розбивають їх. Тому можна сказати, що доріг в нас немає.Ми вклали 2 мільйони гривень, це значна частина бюджету, в ремонт шляхів.

Також в нас завершується будівництво газової твердопаливної котельні. У нас всі три школи на твердому паливі, що дозволяє досить суттєво економити кошти на енергоносіях. Крім того поставили котел на пелетах в будинку культури, де, до речі, буде знаходитися центр надання адміністративних, муніципальних та комунальних послуг. Беремо участь у конкурсах на здобуття гранту під його створення.

Великих коштів потребує благоустрій. Це ряд проблем, зокрема, людям потрібні зупинки. Сергіївка розташована в долині річки Хорол і в нас старі русла роздвоюються, така собі Вененція, маємо сім мостів та містків, які поремонтували.

– Ігоре Григоровичу, назвіть основні проблеми?
– Підприємства нафтогазового комплексу, розташовані на нашій території, не сплачують податок на доходи фізичних осіб. Він сплачується або до Полтави, або до Києва. НАК «НафтогазУкраїни» зайняв позицію: де бухгалтерія туди і будемо платити. Хоча обласна фіскальна служба, Полтавська обласна державна адміністрація, куди ми зверталися, написали нам відповідь, що вни повинні сплачувати податки у наш бюджет. Ми також очікуємо відповіді на це питання від Президента та Уряду. Наступним кроком буде подання до суду.

– Які відугуки залишають місцеві жителі?
– Думаю, що люди позитивно сприймають зміни. Увесь час відбуваються сходки, зібрання, на яких ми обговорюємо проблеми, які потребують вирішення. Люди побачили, що є перспективи розвитку. І доказ тому – повернення молоді до села. У Сергіївці вже майже не залишилося пустих хат.

Читайте також: Новий транспорт у Глобиному возитиме дешевше і з віддалених сіл

Автор: Ольга Правденко