Гречані, гарбузові, з лохиною: які страви найпопулярніші на фестивалі «Полтавська галушка» та ціни на них. ФОТО

18 вересня 2021, 18:50 0

Сьогодні в Полтаві з обіду фестивалять: чути музику здалеку, багато святково вбраних людей у місті, а від ароматів, які долітають з Соборного майдану, паморочиться. Міжнародний фест «Полтавська галушка» після перерви, пов’язаної з карантином, знову зібрав гостей.

Яких лише галушок тут не було – пухкі та не дуже, класичні з підливкою та курячим м’ясом, з печінкою, капустою, гречані, гарбузові, чорні та зелені.

Гості тішились, осбливо ті, хто приїхали з інших міст, адже там не такі балувані цими наїдками і подібними фестивалями, та й скучили за видовищами, яких бракувало за часів карантину й дистанційок. А от місцеві мешканці нарікають на дорожнечу, мовляв, як то правити за одну галушку 15-25 гривень, а за вареник 25-30 гривень? Щоправда, у полтавських кафе й ресторанах ціни на галушки та вареники дійсно нижчі, аніж виходила ціна порції на фестивалі. Імовірно, саме тому тут продавали їжу поштучно.

Галушки продавали по 15-25 за штуку.
Вартість вареників коливалась від 20 до 30 за штуку.

До галушок найчастіше подавали сметану, а рідше соус бешамель чи з грибами. У вартість страви врахована і сметана чи соус.

Із незвичайних трапились нам галушки з лохиною, їх розбирали на ура, тому сфотографувати вдалось лише невелику кількість на дні тарілки. Також великою популярністю користувались із вишнею та шоколадом (усередині галушок вишня без кісточки та шматочки шоколаду), підливка до них – на основі сметани та вишень. Цікавіть викликали зелені галушки, яким забарвлення дає шпинат. А також подив у багатьох гостей був щодо галушок чорно-сріблястих – забарвлення їм надає чорнило каракатиці.

А от університет економіки та торгівлі продавав гарбузові галушки та гречані, окрім класичних. По кількості на дні макітер було зрозуміло, що їх розмели.

Текст не є рекламним, тому всіх називати, хто готував які галушки, не будемо, та завтра, у неділю, охочі матимуть нагоду скуштувати різних галушок, адже дійство триває два дні.

На «Полтавській галушці» працюють 12 точок, де гості дійства можуть смакувати галушками та іншими стравами. Не забули кафе й ресторани й про вареники – галушкових родичів із тіста. Надибали ми, окрім звичних з картоплею, капустою, на вареники із зайцем, куркою та шпинатом.

Тетяна Юшко вважає, що їжа на фестивалі дорога:

Були, галушки з м’ясом по 15, шашлик по 50 за 100 грам, видовищ ніяких. Все, як і завжди. Цікавіше було дітям у Корпусному парку. Молодці поліціянти, їхня локація була найцікавіша.

Надія Федорівна та Валентина Василівна приїхали з Глухова, вже наїлись галушок, фотографуються та дивляться концерт, мріють про екскурсію Полтавою. Цим гостям усе сподобалось, адже їхнє місто не має подібних фестів.

Дві пані з Мелітополя також дуже хвалили галушки і саму ідею фесту – випадково потрапили вчора ще й на весілля, коли гуляли біля Білої альтанки на екскурсії, вже бачили місто, а сьогодні гостюють на Полтавській галушці»

Окрім галушок і вареників, посмакувати під час дійства можна було шашликом, додатками до нього, смаженою на вогні картоплею. Також кілька крафтових виробників привезли на розсуд покупців м’ясні чипси – з курки та свинини, за 100 грамів правили від 80 до 120 гривень.

Медовуха, глінтвейн – якщо бажали, то їх також можна було знайти на фесті.

Привіз свою знамениту закваску для хліба та панетоне і наш давній читач та учасник різних крафтових ярмарків Станіслав Вагнер, котрий нині випікає цільнозерновий хліб.

В’ялені помідори, торгову марку яких запатентували полтавці, також можна було і скуштувати, і купити на фесті.

Незвичне поєднання смаків у вареннях і джемах від родини з Полтави привертало увагу гостей, бо ж, наприклад, апельсин із лавандою чи цибулеве варення, із шишок – чи скрізь можна скуштувати, щоб не прогадати, чи сподобається, коли купиш. Тож такі дегустації-продажі були дуже доречні.