Головний лікар онкодиспансеру Орест Вовк: що нового в лікуванні раку

1. >
2. Інтерв'ю >
3. Головний лікар онкодиспансеру Орест Вовк: що нового в лікуванні раку

Онколог Орест Вовк. Фото Тетяни Цирульник

Про ситуацію із онкологічними захворюваннями на Полтавщині та новації у боротьбі з раком розповів Орест Вовк, головний лікар Полтавського обласного онкодиспансеру.
– Оскільки наше інтерв’ю відбувається, коли в диспансері проводять «Тиждень відкритих дверей», я сама була на такому обстеженні у рамках цього тижня, розкажіть, що дає така акція?
– Акція вже більше 10 років, 5-ий рік за мою каденцію як головного лікаря. Такий тиждень до Дня боротьби з раком молочної залози. Чому відокремлюється від звичайного прийому? Бо наш диспансер не та установа, яка має постійно проводити скринінгові обстеження. Тобто це ті масові профілактичні огляди, їх можна порівняти з обстеженнями, коли на заводи, школи, організації виїздили різні лікарі і проводили обстеження. Оскільки ми третинна ланка, то не можемо нести на собі цю функцію. А під час такої акції ми приймаємо без паспорта, направлення, попередніх оглядів. Щороку приблизно 100-150 жінок у такі дні бувають на наших так званих «відкритих дверях».

– Їдуть із Полтави чи районів?

– Більше з Полтави та ближніх районів, але не обов’яково обстеження закінчується мамографією. Намагаємось донести, що мамографія раз на 2 роки після 40-річного віку, а після 20-ти річного віку огляд у гінеколога один раз на рік. це європейський стандарт так, як статистично підраховано що дана періодичність дозволяє виявляти передпухлинну та пухлинну патологію більш на ранніх етапах та унеможливлює занедбаність онкопатології. Це обстеження призначають не всім, лише за показаннями. 

– Багато патологій виявляєте в ці дні? А доброякісні утворення?
– Ні, кілька осіб, але вже в однієї жінки знайшли явно недоброякісну патологію залози, якою зараз детально займаємося. Кілька фіброаденом – це доброякісні новоутворення. Нині лікарі переглянули ставлення до фіброаденом і вважають, що такі доброякісні пухлини не перероджуються у злоякісні. Вони у подальшому заважатимуть лактації. Тому їх рекомендують хірургічно лікувати (висікати). Раніше (років 18 тому – авт..) вважали, що ризик переродження є, хоч і невеликий відсоток.

– Яка ситуація загалом із онкозахворюваннями на Полтавщині?
– Щороку 500-550 жінок стають на облік у наш канцреєстр. Загалом в області 3394 жінки, котрі мають онкозахворювання молочної залози.
– Скільки пацієнт перебуває на вашому обліку? У реєстратурі диспансеру мені сказали, що лише рік.
– Так, лише рік. Якщо кіста чи фіброаденома,
чи дисгормональні зміни, то такі дані мають бути у лікаря, де перебуває на обліку жінка (поліклініка, сімейний лікар чи гінеколог), тобто у закладах первинної-вторинної ланки. Бо жінки зазвичай потрапляють до нас вже після оглядів на місцях, тобто коли лікар бачить якісь зміни, котрі потребують вже обстеження у нашому диспансері. У сімейних лікарів має бути диспансерна група, тобто ті пацієнтки, на котрих варто загострити увагу. Саме такі жінки частіше потрапляють на дообстеження до нас.
– Група ризику: хто в ній? Розкажіть про це.
– Досить цікаве запитання. По-перше, це жінки, у яких в анамнезі були онкозахворювання по материнській лінії, тобто у родичок – мами, бабусі, рідної сестри.
– А обов’язково по материнській лінії?
– Так, тут вже наукою доведено, що є генетичний фактор спадковості мутації певних генів. Тобто, простіше кажучи, є пошкоджений ген, у який вже закладена мутація, який рано чи пізно може дати про себе знати. У 60-85 % це проявляється онкопатологією молочної залози.

– Тобто Анджеліна Джолі не просто так пішла на операцію видалення молочних залоз?
– Звісно, вона дуже розумно вчинила, в принципі за цим майбутнє. Є два гени, які гарантовано спричинять онкологію. У Анджеліни була висока вірогідність, що два гени могли спровокувати рак молочних залоз і рак яєчників. Тому вона пішла на видалення молочних залоз і подальшу пластику.
– Днями натрапила у соцмережі на коментарі, що даремно лікарі й журналісти акцентують увагу на раку, пригнічують цим жінок, змушують боятись. Натомість краще дбати про здоровий спосіб життя і його пропаганду. Скажіть, чи дійсно здоровий спосіб життя може вберегти від раку? Ми ж знаємо, що є ті, хто пив і палив, але про онко лише чув і помер ледь не в 100 років.
– Здоровий спосіб життя і онкологія – питання філософське. Ми не можемо залякувати людей. Коли чуємо по радіо, що кожні 30 хвилин лікарі виявляють онкозахворювання і щогодини в Україні вмирає жінка, хвора на рак, то це шокує. Але і приховувати ці дані теж не можна. Ми йдемо до страхової медицини. Коли людина має відповідати за своє здоров’я, за те, що вчасно не прийшла, не звернулась. Спадковий фактор значний, але інші чинники у комплексі теж важливі: сонце і його вплив, їжа ( а ми самі не знаємо, що споживаємо), вода, шкідливі звички, стреси і перенавантаження, розумове, до речі, також, – усе це важливе. Якщо ти куриш все свідоме життя, то не обов’язково захворієш на рак легень, а от у комплексі факторів ризики зростають.
При першій, другій стадіях адекватного лікування – повне одужання без рецидивів. А от третя-четверта – це тривале лікування, це фінансовий тягар для сім’ї, який зі стадією зростає у рази в геометричній прогресії. Знову ж таки, якщо у Європі виявляють у жінки 3-4 стадію раку, то фінансовий тягар лягає на плечі самої пацієнтки, вина її в тому, що занедбала своє здоров’я, вчасно не обстежувалась, не звернулась до лікарів. А також вина тієї компанії, у якій вона працює, бо ж не стежили за оглядами, огляди були для галочки. Це я веду до страхової медицини і до відповідальності самих пацієнтів за власне здоров’я.
– Як це стосується страхової медицини?
– Страхова медицина покриває лише базове лікування. Інше – ні. От нині ера таргентних препаратів, які коштують дуже дорого, але це нині в Європі і в Україні та терапія, яка веде до одужання і за такими ліками майбутнє.
– Розкажіть, будь ласка детальніше, про таргентні препарати. Як вони діють?
– Це снайперське лікування онкопатологій. Це ліки, молекулярна терапія, досить тонка та точна. У нас вона теж проводиться, але дуже вартісна. Держава закуповує теж такі препарати, та в дуже незначній кількості. Ми бачимо, що вони 100% працюють. Загалом скажу, що чим раніше звернутись до лікарів, тим дешевше буде лікування і більше шансів одужати.
– Які симптоми мають насторожити? Бо ви говорите про вчасно, ранні стадії – а звідки нефахівцю знати, коли саме вчасно?
– Рак підступний. Днями приїхала до мене на консультацію інтелігентна, грамотна жінка з району. Звісно, ще будуть аналізи, біопсія. Але вже при огляді було видно онкопатологію третьої- четвертої стадії. Питаю, мовляв, чому ж ви не звертались раніше? «Воно ж не боліло. Ну, відчувала там утворення, але не турбувало, тому і не йшла», – відповіла пацієнтка. Нині вона проходить дообстеження. Метастази вже можуть бути і в кістках, і в легенях.
– Який же тоді вихід, як людині діяти і коли йти до лікарів та до яких саме?
– При огляді в лікаря-гінеколога обов’язковий і огляд молочних залоз, тому, як правило, до нас звертаються жінки з даною проблемою після огляду гінеколога. Дуже багато таких направлень, і це правильно, краще нехай буде гіпердіагностика в даному випадку, ніж пропустити або недооцінити хворобу.

Що нового в лікуванні

– Знаю, що в лікуванні й реабілітації онкологічних хворих відбулось чимало змін за останні роки. Що саме?
– Про таргентне лікування я вже сказав, в Україні й Полтаві воно вже років 10, у світі вже давно. В основному таблетована форма. Механізм дії – блокують ракову пухлину, включаються в мембрани клітин, пригнічують їх ріст. Коштують від 15 тисяч гривень до 50 за один курс. А курсів треба і 10, а іноді й пожиттєво. Призначають таргентні ліки вже після хіміотерапії чи паралельно з основним курсом лікування. Якщо говорити про хірургічні методи, то давайте візьмемо 10-річний період. Тоді операція закінчувалась тільки мастектомією, тобто повним видаленням молочної залози. Це операція таки призводила до каліцтва, адже осанка змінювалась, перекошувалась. Нині ера органозберігаючих операцій. За рахунок медикаментозного адекватного лікування до операції і після (залежно від морфології пухлини). Це квадрантектомія (квадрант – сектор), приміром. Наші хірурги нині активно вивчають і впроваджують цю методику, у тому числі пластичну хірургію (якщо чимала секторальна операція, то і на другій, здоровій молочній залозі робиться теж секторальний розріз, потім пластика, щоб не було деформації, дисгармонії, щоб груди були однакові). В Україні вже роблять пластику після мастектомії (як в Анджеліни Джолі). В Полтавському диспансері ми впроваджуємо ендоскопічні операції (лапароскопічні), після яких пацієнт на третій -п’ятий день іде додому. Таким чином навіть такий хворий орган як матка можна видаляти (при ендоскопії не роблять розрізів черевної порожнини, лише кілька проколів для введення спеціального обладнання, тому людина швидше відновлюється, одужує, операція менш травматична – авт.), і у нас вже є вагомий досвід виконання таких втручань.
– А в чому новація, адже ендоскопічні операції роблять вже досить давно в Україні і в Полтаві теж?
– Тут йдеться про об’єми й онкологію, коли треба видалити увесь орган цим методом. У нас цього не було. У Європі давно рахують кожну копійку, перебування пацієнта платне, тому краще і кошти зберегти пацієнту, і операцію провести менш травматичну. Так, вона теж недешева, бо використовується вартісне обладнання, але якщо порівнювати витрати на ендоскопічну й порожнинну операції і післяопераційне відновлення, то лапароскопія економічно вигідніша. Просто ми це не враховуємо, адже диспансер – заклад державний, перебування безкоштовне. Але ж після порожнинної й одужує довго, виписуємо десь на 12-14-ий день. У Європі нині відходять від відкритих операцій, майже все ендоскопічно. Скоро рік, як ми впровадили ендоскопію в Полтавському облонкодиспансері, це новостворене абдомінальне відділення з малоінвазивним втручанням. Спочатку ця мрія була нездійсненна, все залежало від коштів та фахівців.
– Де взяли гроші та фахівців? У Полтаві ж давно лапароскопічні стійки є і фахівці, правда, не онкологи.
– Кошти виділила обласна рада. А фахівців навчали зі своїх хірургів-онкологів. Розумієте, перевчитись не так і легко. Якщо порівняти, то це як зі сноуборда стати на лижі. Але ми це змогли. Перед візитом до вас я оглядав пацієнтку, якій із колегою проводили операцію завдяки лапароскопії: одночасно видалення матки і жовчного міхура. Третій день після втручання, жінка готується виписуватись.
– Розкажіть трохи і про реабілітацію та новий підхід до хворих на рак. Знаю, що теж є нове і багатьох дивує.
– Скажу чесно, в диспансері такого підрозділу, як реабілітаційний немає. Кожен лікар повинен пояснити пацієнту, як поводитись і що їсти-пити, тим паче він не просто мамолог, приміром, а й психолог.

Від пацієнтів не варто приховувати, що хворі на рак

– Людині усвідомити, що в неї рак, непросто. Почати боротись, лікуватись. Невже не має бути психологічної підтримки? Раніше ми писали, що були психологи.
– Я планую взяти психолога на роботу, при певних змінах в законодавстві , які вже є на сьогоднішній день, відкрилися можливості коригувати наявність та кількість тих чи інших фахівців у закладі, і таким чином з’явиться посада психолога. Якби я був у приватній клініці, брав би лише найкращих, правда ж? Робота у державній лікарні мені не дозволяє цього робити, трудове законодавство складне. Кадрова проблема у мене є. За тих, кого я взяв за свою каденцію, певен: вони найкращі фахівці. Обмірковую форму роботи психолога, всі нюанси.
– Скажіть, це правильно, що нині не приховують від пацієнта діагноз? Адже це досі багатьох шокує.
– Так, це правильно. Не варто приховувати стан пацієнта та його діагноз від нього самого, бо, не знаючи про рак, людина може й не лікуватись, вважаючи хворобу чимось незначним, несуттєвим. Хоча, скажу чесно, мало лікарів, які здатні як психологи знайти підхід до пацієнта і пояснити йому, що і як. Онколог має бути і психологом, щоб донести нюанси про хворобу, не налякати і дати надію на одужання. У всьому світі про це говорять пацієнту.

– У вас є відділення європейського зразка, а є схожі на радянські. Чому так?
– Нині ми проводимо ремонт радіологічного відділення. Воно з 60-их років діє, але було в занедбаному стані. На виділені нам кошти вже перекрили дах і робимо капітальний ремонт в приміщеннях відділення. В інших областях навіть закривають відділення, люди в черзі на променеву терапію. Ми не закривали відділення, адже як це – черга? Обладнання ми розподілили і воно працює й далі. Тобто іншими словами як керівник я латаю дірки в першу чергу там, де це найбільш потрібно.
– Як держава забезпечує ліками хворих на рак?
– Існує державне забезпечення диспансеру та районних лікарень, міських. Але воно ледь покриває 50% від потреби у такому лікуванні. На кінець року вже майже нічого не залишається. При розподілі ліків у МОЗ ніхто ж не враховує кількість хворих в області, на жаль.
– Де, окрім диспансеру, людина може здати аналізи? Приватні лабораторії, онкомаркери?
– Можна. Але то зайве витрачання грошей. Я не бачу сенсу без призначення лікаря здавати купу аналізів .
– То де ж золота середина: от приходиш до лікаря – а вже надто пізно, занедбана хвороба. А хочеш зайвий раз обстежитись, то не варто?
– Звичайно варто. Краще вчасно виявити захворювання, і тому знову повертаюсь до профілактики онкопатології молочної залози: після 20 років треба раз на рік бувати в гінеколога обов’язково, а після 40 років проходити мамографію один раз на два роки, самообстеження молочних залоз – один раз на місяць.

Автор: Ніна Король