Приховування насилля і зґвалтувань: нові деталі про Центр соціально-психологічної реабілітації дітей у Полтаві та чому депутати не підтримали проєкт
Комісія обласної ради з питань молодіжної політики, спорту та туризму сьогодні розглядала злободенне питання – долю Центру соціально-психологічної реабілітації дітей у Полтаві.
Випливли нові дані, які шокували, змусили багатьох задуматись, чи варто лишати Центр у місті і чи можна довіряти дітей тим самим людям навіть після переатестації.
Нагадаємо, гучна справа триває майже рік: почалося з насилля в дитячому притулку, що на Халтуріна, коли Полтавщину сколихнула страшна подія: у центрі двоє вихованців ледь не вбили 7-річного Богдана, сироту, котрий втратив маму і тимчасово перебував у притулку. Дитя потрапило до реанімації, лікарі врятували хлопчика. Після цього комісія з обласної ради почала перевірку закладу, хоча цьому всіляко перешкоджало керівництво Центру. Відкриті кримінальні провадження, кривдники Богданчика перебувають в СІЗО, директора нарешті звільнили в кінці січня, а ще до того у 2020 році розпочався процес реорганізації. За це проголосували на сесії обласної ради ще 29 грудня 2020 року.
Досі чотири тижні поспіль робоча група обласної ради працювала над питанням реорганізації Центру. Спочатку планувалась таким чином: діти переїдуть до Гадяча, де давно існує заклад з гарною репутацією, там є персонал, хлопчики та дівчатка ходять до звичайної школи та садка, вікна без ґрат і вихованці живуть у будиночках родинами, де їх навчають усього, що знадобиться в житті.
Після рішення на цих засіданнях проєкт реорганізації зазнав змін, депутати внесли правки. Остання редакція була така: на перехідному етапі діятимуть два заклади – у Гадячі головний, а в Полтаві – філія, у головному буде до 40 дітей, а в філії – до 20. Персонал пройде переатестацію на профпридатність. Функціонування двох закладів на рік – 15 мільйонів з обласного бюджету.
Проект має пройти розгляд трьох комісій, аби потім його винесли на розгляд сесії, яка відбудеться 23 лютого.
Отже, сьогодні була перша комісія під головуванням Олександра Алексюка. У засіданні взяли участь перший заступник голови обласної ради Олександр Лемешко, заступник голови обласної ради Олексій Чепурко, заступник голови облдержадміністрації Катерина Рижеченко, депутати обласної ради: Іван Близнюк, Олег Панкратьєв, Яніна Барибіна, Олег Сазонов, Ірина Степаненко, Наталія Гранчак, Сергій Бульбаха, керівники структурних підрозділів облдержадміністрації, представники спортивної громадськості, журналісти.
У палких дискусіях та з новими подробицями, які в процесі цих розмов випливли, депутати не підтримали проєкт рішення обласної ради «Про внесення змін до рішення пленарного засідання другої сесії Полтавської обласної ради восьмого скликання від 29.12.2020 № 78 «Про реорганізацію Комунального закладу «Центр соціально-психологічної реабілітації дітей» Полтавської обласної ради шляхом приєднання до Гадяцького дитячого будинку Полтавської обласної ради та перепрофілювання і зміну найменування Гадяцького дитячого будинку Полтавської обласної ради».
Далі проєкт розглянуть ще на інших комісіях – освітянській та бюджетній, охорони здоров’я, розповіла Ірина Фоменко, очільниця служби у справах дітей Полтавської ОДА.
Раніше ми писали, що у Полтаві в центр соціально-психологічної реабілітації дітей довелось викликати поліцію: у чому конфлікт.
Які жахи відбувались у Центрі
Позиція деяких депутатів – ці люди, які працювали у закладі, не мають права більше працювати там, вони роками приховували факти насилля, за їх мовчазної згоди діялись безчинства над дітьми.
Сьогодні стало відомо про інші жахіття, які стались у притулку, котрий у народі досі називають «Любистком» (стара назва). Про них розповів депутат Олександр Алексюк, котрий вже більше ніж пів року живе цією темою, вивчив багато деталей, знайшов мертвих душ та дізнався про жахи, у яких жили діти та працював персонал.
Сироту Богданчика, якого ледь врятували лікарі, хлопці побили до напівсмерті за те, що він розповів вихователям про побиття іншого хлопчика. З настанням ночі двоє 15 і 17-річний стали душити дитину, бити, витягли з тумбочки дошку, ставали на груди, приставивши дошку до горла, і давили малого.
– Він виліз з того світу, дякуючи реанімації. А тієї ночі дитя почало кричати, розуміючи, що загине, прокинулись діти всі і почали теж кричати, а чергового не було на місці, – каже Алексюк, відтворюючи події. – І от цей весь персонал залишиться, цей кістяк! І цей Авраменко (я принесу на сесію доповідну, покажу вам усім її) написав (дослівно): «Коли я ввімкнув світло, на простирадлі, яке було все в крові, лежав Богдан, він хрипів і вже не було ознак життя, лише хрипи». І зараз ця людина отримала 6 тисяч премії в грудні 2020 року! Тобто у кривавий рік для них такі премії? Від 6 до 22 тисяч отримали премії працівники закладу за таку ударну працю.
Як зауважив Алексюк, тепер керівником усього закладу, якщо їх буде два (в Гадячі і філія в Полтаві) буде Анатолій Деркаченко (досі був директором Гадяцького дитбудинку), він має нести відповідальність і за те, що буде відбуватись тут. Виходить, на людину, у закладі якої було все гаразд і де давали раду дітям, і вихованці й зараз туди їдуть з подякою, навісять таке, за що йому відповідати.
– Він буде відповідати за те, що тут будуть витворяти? Ніякої Полтави! Вони всі повинні бути в Гадячі. Мами, чиї діти з Полтави потрапляли на Гадяч, кажуть: «Не дай Боже Полтава, везіть одразу в Гадяч». А діти, хто про них думає? Вони виховувались у Гадячі після Полтави і казали, що не хотіли б у Полтаву. Оці ґрати на вікнах, оця клітка. Які іграшки ти не купи цим дітям, а з трьох років ці ґрати в голові на все життя. А якщо тебе б’ють і ще й ґвалтують, а немає куди поскаржитись… Адже туди не потрапити, як зона – я як голова комісії тоді не міг зайти в заклад. А передачу бачили про це: стоїть дитина в синцях і шрамах, плаче: «Забери мене звідси». І проситься до мами, яка пила, а потім виправилась. Але ж його вдома хоч не били, а тут б’ють і немає де дітись, –говорив емоційно Алексюк, котрий сам вихованець інтернату.
Під час таких розповідей у дорослих в залі ворушилось волосся, в декого мокріли очі, дехто їх опускав.
Алексюк однозначно виступав за те, аби заклад у Полтаві закрити.
Хлопець, який зґвалтував 5-річну дівчинку в лікарні, уже мав такі нахили. Про це також розповів Олександр Алексюк.
– Працівники приховували ці факти, отаке тяжке не писали, тому і в лікарні діти потрапили в одну палату. Аби ж лікарі хоч трохи знали, уникли б того всього, – каже Олександр Леонідович.
Також Алексюк повідав, що один із вихованців закладу з психічними проблемами нападав на виховательку, мав наміри зґвалтувати її. Колега урятував жінку.
Хлопець той мав би лікуватись, натомість жив у кімнаті з малими дітьми. Виходить, що вдома дитині не давали ради, але і тут наразили працівників Центру, дітей на небезпеку, не лікували психічне захворювання, приховували діагнози. Ми писали, що після випадку в лікарні, коли 13-річний вихованець закладу зґвалтував 5-річну дитину, то його помістили в ізолятор (а це ж не в’язниця, дитину треба лікувати, показувати фахівцям). Зґвалтування 5-річної дитини вихованцем дитячого притулку в Полтаві: що з дітьми та як усе сталось.
Олексій Чепурко зауважив, що насилля дідівщина може бути скрізь у таких закладах, якщо діти різновікові, бо й рідні вдома сваряться і можуть битись. Фоменко підтвердила, що проблема дійсно системна, але не таких масштабів, як у цьому Центрі, або їй про це невідомо.
Алексюк згадав ще й громадян Бангладеш, які чомусь тривалий час жили там, у Центрі на Халтуріна, їли, не мали документів і вік називали свій як заманеться – найстаршому чоловіку було 21 (але на вигляд значно старший).
– Заклад дитячий, звідки там дорослі чоловіки-іноземці? Що вони там робили? Хто це все покривав? Персонал не знав про це, скажіть? – допитувався Алексюк, коли хтось із депутатів захищав працівників Центру.
Ці питання до Міграційної служби, поліції та прокуратури, які мають дати правову оцінку та відзвітуватись, що зроблено в цьому плані.
Пан Олександр каже не все, що йому стало відомо, однак і від цього холоне серце.
Іван Близнюк, депутат багатьох каденцій, каже, що в цьому Центрі (на Халтуріна) не тримав би більше дітей: після такої слави везти сюди і так знедолених хлопчиків та дівчаток – не варіант, не бачить сенсу. Він голосував проти такого проєкту реорганізації.
Отже, двоє із 6 присутніх членів комісії були «проти» (Алексюк і Близнюк) – вони вважають, що притулок має бути один – у Гадячі, двоє утримались (що прирівнюється до «проти» – Олег Сазонов та Олег Панкратьєв). За реорганізацію (щоб було два заклади) голосували Ірина Степаненко та Яніна Барибіна.
На засіданні була й Наталія Гранчак, депутатка облради, директорка дитячого табору, котра знається на проблемах дітей. Вона була дуже вражена почутим і також каже, що їй писали багато про насилля у закладі вже після того, як читали про Центр і випадки, які просочились у ЗМІ: від того стає фізично боляче, погано.
– Прикро, що деякі депутати намагаються нам подати, ніби насилля в такому вигляді є нормою і воно скрізь, мовляв діти з тяжкими долями, складні. І при цьому не вважають насилля, з яким не могли упоратись, проблемою, – сказала пані Гранчак.
На її думку, Полтавська ОТГ потребує такого закладу.
– Я за співфінансування або за те, щоб це був заклад ОТГ, – каже депутатка.
Відгуки про Центр від сусідів та тих, хто знає дітей і ситуацію:
Депутатка Людмила Мірошніченко написала історію про насилля в цьому ж закладі, Центрі, але раніше, про ставлення до вихованців і атмосферу.
До всього нині Алексюк додав інформації про мертві душі, як одну людину 12 років нібито «тримали на роботі» і виплачували зарплатню та премії, тобто це більше 500 тисяч бюджетних коштів, якщо рахувати навіть мінімалку. А таких випадків виявили не один у закладі. Мертві душі, люди без освіти та інші порушення: нові дані про Центр соціально-психологічної реабілітації дітей та долю закладу. ФОТО, ВІДЕО.
Також депутати зауважили, що в області 23 інтернатних заклади, тож перевірити треба усі.
Анатолій Деркаченко звернув увагу на ще один аспект: зволікання погано позначиться на дітях і забезпеченні закладів (закладу).
До теми:
Щоб писати коментарі
Авторизуйтесь