Очільниця Полтавської Асоціації бізнесу Ірина Бессарабова: «PRO:освіта – це інвестиція в молодь, яка зможе розвивати Полтаву»

30 квітня 2021, 15:50   0
Ірина Бессарабова

Ось уже два роки Полтавська асоціація бізнесу (ПАБ) навчає школярів фінансовій та економічній грамотності, умінню комунікувати та приймати самостійні рішення. Інвестиція в наше майбутнє, саме так можна назвати освітній проєкт ПАБу PRO:освіта. А починалося все з PRO:економіки та одного предмету – економіки.

Курс виявився успішним, тому вже наступного року організатори вирішили не просто провести аналогічний, а розширити його іншими тематичними розділами: менеджментом та маркетингом, об’єднавши його в проєкт PRO:освіта.

ДОВІДКОВО:

Мета програми – дати молодим людям базову інформацію, яку не вивчають у школі. Проте це важливі знання для нашого повсякденного життя. Для учнів проєкт став безкоштовним завдяки ПАБу. Серед учасників переважно школярі 8-11 класів різних навчальних закладів. Середній вік учасників – 15-18 років.  Проект реалізовують у Полтаві вдруге (починаючи з 2019 року). Наразі триває третій курс програми PRO:економіку, тривалість якого 6 місяців.

Журналістка «Кола» поговорила з очільницею Полтавської Асоціації бізнесу Іриною Бессарабовою про проєкт PRO:освіта, його цілі, перші підсумки та враження.

– Пані Ірино, розкажіть, як виникла ідея навчати школярів таким необхідним нині навичкам, як фінансова та економічна грамотність?

– Один із учасників Полтавської Асоціації бізнесу Лев Жиденко, власник мережі магазинів «Аврора», побачив в інтернеті книжку, яку видав Фонд Кахи Бендукідзе «Економіка для 8 (9) класів авторства Ж. Шіленса, М. Вишняускайте, Н. Майбогіної (БФ «Центр вільної економіки Кахи Бендукідзе», – прим. авт.), це був посібник з економічної грамотності. Ми купили посібники і розіграли їх серед полтавських школярів. Це і стало стартом, хоча тоді ще не було розуміння, як ми будемо робити цей проект. Розуміли лише те, що це класний посібник, але впровадити його на рівні шкіл дуже складно, бо треба подолати супротив освітньої системи. Власне, щоб не витрачати марно зусилля, після того, як роздали 30 посібників вирішили створити свій маленький курс, бо було чітке розуміння, що школярам не вистачає фінансової та економічної грамотності. Так і виникла ідея дати дітям базові знання з економіки. Я жартую, що коли почала читати цей посібник сама, зрозуміла наскільки він актуальний і для дорослих людей. От, наприклад, одна із перших тез підручника: економіка – це наука про необмежені бажання і про обмежені ресурси. Але навчати по ньому не було можливості, бо всі примірники ми розіграли між дітьми. А взагалі, якщо говорити про цей посібник, то він зайняв перше місце на Лондонській книжковій виставці. Ми ж вирішили піти своїм шляхом, створили курс PRO:економіка та залучили до викладання кандидата економічних наук, доцента Степаненка Сергія Володимировича, який очолює кафедру економіки в педуніверситеті і має досвід роботи в школі. Це виявилося дуже важливим моментом, щоб у викладача був контакт з дітьми. З ним та учасниками ПАБу, почали обговорювати, яким має бути цей курс, щоб його сприйняли діти. Максимально спробували адаптувати його під вік, бо мета була не просто подати знання, а зробити це в цікавій формі. Не скажу, що в ігровій, бо три заняття є класичними – це лекції, але лекції все ж таки з практичними прикладами, з комунікацією з дітьми в тому числі. А четверте заняття розважальне і стосується попередніх опрацьованих тем. Це були інтерактивні ігри, дебати за участю Української академії лідерства, дебати, щоб діти краще засвоїли на практиці отримані теоретичні знання. Також влаштовували екскурсії на підприємства, аби молоді люди побачили, як отриманні знання та навички можна втілити на практиці. Оце поєднання класичної теорії та практичних корисних речей, дуже класно дає можливість утримувати увагу.

– Пані Ірино, розкажіть детальніше як PRO:економіка переродилася в PRO:освіту?

– Коли завершився перший курс, ми провели опитування серед наших випускників і поставили питання: «Чи хотіли би ви навчатися ще на подібних курсах і якщо хотіли, то на яких?» І от, власне кажучи, з їхніх відповідей і народилося розуміння, що потрібно розширювати програму і створювати інші напрямки. Так виникли PRO:маркетинг, PRO:менеджмент, залишилася PRO:економіка і все це було поєднано в PRO:освіту.

– А як ви відбирали учасників і скільки тривав перший курс?

– Якщо говорити PRO:економіку, то ми сформували дві групи з 35 дітей, школярів першого ліцею. Це для нас був пробний курс, тому вирішили запропонувати взяти в ньому участь тільки дітям з однієї школи. Разом із підприємцями я ходила по десятих класах та розповідала, чому важливі економічні знання. Таким чином, у нас вийшло дві групи, разом – 35 дітей, які навчалися пів року. Цього року ми пішли іншим шляхом, з огляду в тому числі на карантинні заходи, і набирали дітей на курс через інтернет, бо фізично прийти в школу і презентувати проект не було можливості.

– Ви давали оголошення через мережу Фейсбук?

– Інстаграм, бо там все-таки цільова аудиторія. Плюс ми зверталися до фондів: Фонд Бендукідзе, Фонд Богдана Гаврилишина, Українська академія лідерства, щоб вони поширили інформацію у своїх месенджерах.

– Це були лише полтавські школярі?

– Цьогоріч не тільки полтавські, завдяки тому, що ми пішли в онлайн до нас долучилися і діти з Полтавського району.

– Вони проходили конкурсний відбір?

– Так, був відбір через тестові питання загального плану і окремо було питання, на яке діти мали відповісти розгорнуто, чому їм цікавий цей курс. Адже наша головна мета – щоби прийшли ті школярі, які дійсно розуміють, що їм це потрібно. І насправді це вдалося, бо коли ми почали спілкуватися з цими молодими людьми, зрозуміли, що серед них є унікальні особи, особистості я би навіть сказала, які дуже чітко висловлюють свої бажання, які достатньо сформовані, не дивлячись на юний вік. Після завершення курсу всі учасники отримують сертифікат, який підтверджує проходження курсу. Для того, щоб отримати сертифікат існують певні правила: вручаємо їх тільки тим дітям, які були присутніми щонайменше на 80% занять і виконали всі тести.

– Були й такі, які в процесі відсіювалися?

– Так, завжди є випадкові люди, які прийшли, спробували, зрозуміли, що їм це нецікаво і не потрібно й пішли. Протягом першого місяця відпадає 10-15%.

– Пані Ірино, цей сертифікат, як вважаєте, він потім допомагає при вступі до вищого навчального закладу, адже курс серед старшокласників організований.

– Це серед старшокласників, так. Ми багато дискусій провели на тему потрібен чи не потрібен сертифікат. Насправді, формально він не відіграє ролі, але фактично, я зі свого досвіду можу сказати, що в будь-якому разі грамоти, сертифікати відіграють роль. Коли молода людина приходить і розповідає, де вона добровільно навчалася, це все-таки бонус. Найважливішу роль він відіграє для самих дітей.

– Зараз вже можна підбивати певні підсумки, скажіть, скільки школярів взяли участь в проєкті за два роки?

– За два роки – близько сотні дітей з Полтави – це школярі 9-10-х класів. У минулому році випустили дві групи, в цьому році набрали три і зараз перебуваємо на завершальному етапі.

– Пані Ірино, які особливості в навчання вніс карантин?

– Карантин уніс дуже багато нюансів (сміється). Насправді завжди говоримо, що ми точно щось втратили, але й багато здобули. Якщо говорити про втрати, то дуже шкодуємо, що немає можливості дітям комунікувати, все-таки онлайн-засоби не дозволяють формувати комунікаційну складову. Звичайно, вони спілкуються, кілька зустрічей навіть вдалося провести офлайн, але це точно зовсім інше. Якщо говорити про здобутки, то ми навчилися навіть дебати проводити онлайн. Але набагато складніше набирати дітей онлайн, чим офлайн, коли ти презентуєш їм проєкт особисто. Під час живої зустрічі завжди є можливість донести не тільки інформацію, а ще й емоцію. Але завдяки карантину, в нас з’явилися діти з Полтавського району, бо навряд чи вони б змогли сюди їздити фізично.

– Розкажіть трохи більше про викладачів, хто, власне, вчителі?

– Щодо викладачів, то Сергій Володимирович Степаненко залишився з минулого року, цього року він вів два напрямки, а також до нашої команди долучився професор кафедри публічного управління та адміністрування ПДАУ, доцент кафедри економіки Олександр Вікторович Дорофєєв.

– Чи можна назвати проєкт благодійним, в який вкладають власні кошти підприємці, члени ПАБу?

– Я би не називала його благодійним, а швидше соціальним, бо він дійсно є безкоштовним для учасників, але точно не безоплатний в цілому. І, так, він покривається за рахунок учасників ПАБу, бо всі витрати лягають на них: це і формальна оплата викладачам, і навіть такі моменти, як екскурсії або підвезення дітей. ПАБ прагне інвестувати в розвиток молоді та формувати спільноту молодих людей, яким цікаво навчатися, удосконалювати себе, покращувати життя у місті. Тому прагнемо, щоб ці діти розуміли, що по-перше, тут в місті є можливості для їхнього розвитку та самореалізації, навіть якщо вони поїдуть навчатися за кордон, хочеться, щоб після навчання вони повернулися до Полтави та зуміли використати отримані знання.

Школярі на екскурсії

Коли по завершенню маркетингу та менеджменту ми зробили екскурсію на підприємство «Konsort», діти потім із захопленням говорили: «Ми не думали, що в Полтаві таке є». А це далеко не одне таке підприємство, яким можна похвалитися Полтаві і навіть викладачі казали, що не очікували такого побачити. У Полтаві насправді багато достойного, того, про що часто ми навіть не знаємо. Тому важливо дати молодим людям зрозуміти, що в Полтаві є потенціал і вони можуть ним скористатися.

– Можемо назвати цей проєкт унікальним, адже аналогів у Полтаві немає?

– О, дякую! Ми ще трошки попрацюємо, щоб це було саме так. Я думаю, що аналогів немає, можливо, були спроби робити комерційні проекти, але тоді втрачається ідейна складова.

– Пані Ірино, скоро в учасників курсу випускний, а що потім у вашого проєкту: канікули, перерва, чи плануєте набирати новий курс?

– Ми плануємо знову набирати курс. Коли закінчували курс у минулому році, то знали, що в нас знову буде новий набір. Поступово зрозуміли, що просто набрати і провести за аналогією попередніх курсів, вже нецікаво і перед тим, як був запущений новий курс, заклали в нього напрямки PRO:менеджмент та PRO:маркетинг, створили візуальний бренд та проєкт PRO:освіта. Наступного року хочемо оновити цей продукт, додавши в нього щось значиме й актуальне. Поки що не буду говорити про деталі, бо спочатку треба завершити і запитати наших випускників, що їм сподобалося, а щоб вони хотіли додати та врахуємо ці побажання.

– Скажіть, серед цих напрямків, які ви назвали, який найцікавіший для дітей?

– Однозначно маркетинг. Напевне тому, що ми живемо в середовищі, де він найбільш видимий. Це пов’язано з рекламою в інтернеті, із соціальними мережами.

– Менеджмент, маркетинг, економіка, а чи будете впроваджувати нові напрямки?

– Можливо. Певним чином це залежить від викладачів, бо це не є звичне викладання, ми розробляємо курс і крім основних навичок закладаємо туди потрібні навички ХХІ століття. Це звичайно, комунікація, розуміння того, що вкладаючи свій час і зусилля в своє навчання зараз, вони таким чином вкладають у своє майбутнє.

Під час навчання

– Як би ви охарактеризували юних учасників вашого проєкту?

– Вони різні, але, коли одна дівчинка ділилася враженнями і розповіла, яку кількість книг прочитала, я раптом зрозуміла, наскільки вона вже сформована, як вміє чітко висловлювати свою думку, що в неї варто повчитися! Звісно, є діти, яким просто цікаво було слухати, а були й такі, які готувалися до екскурсії, опрацьовували сайт відповідної компанії і туди вже приїхали із запитаннями. Ще в нас був хлопчик, який прийшов і говорить: «Я би хотів разом з усіма учасниками створити бізнес-проект і втілити її». Це класно, але треба дочекатися завершення карантину, бо генерувати ідеї онлайн, напевне, і ми, не готові. Дуже хочеться, щоб навчання та ідеї не просто були якісними, а й відбувся живий обмін знаннями та емоціями.

Читайте також: Полтавський учень винайшов прилад для вимірювання забруднення повітря: гірше України лише в Китаї

Автор: Ольга Правденко

Інтерв'ю 30 квітня 2021, 15:50

Щоб писати коментарі

Авторизуйтесь
Вибір редакції