Арсен Мірзоян виступив у Полтаві (інтерв'ю)

1. >
2. Інтерв'ю >
3. Арсен Мірзоян виступив у Полтаві (інтерв'ю)

Арсен Мірзоян виступив у Полтаві

Арсен Мірзоян уперше виступив з концертом у Полтаві й дав ексклюзивне інтерв’ю «Коло».

Автор і виконавець, відомий ще як учасник «Голосу країни» та резидент «Камеді-клаб», а також зять Ніни Матвієнко поділився своїми враженнями про Євробачення, творчими планами та подробицями із сімейного життя з донькою народної артистки України.З Арсеном ми зустрілись за дві години до концерту, щойно він разом зі своєю командою приїхав до Полтави. Відповідаючи на питання, музикант поводився доволі скромно, періодично жартував та сміявся.

– Арсене, розкажіть, яку концертну програму привезли до Полтави?

– Будемо грати все, бо ми в Полтаві вперше. Якщо в інших містах, де були неодноразово, чули презентації альбомів та нових програм, то в Полтаві – ні. Тож співатимемо всього потроху.

– З чим у Вас асоціюється Полтава?

– У дитинстві нас, школярів, возили на екскурсію до Полтави – «Здесь слава русского оружия взошла». Тому поки що лише з Петром І асоціюється.

– Ви проводили вечір пам’яті Володимира Висоцького, виконуєте його пісні. Звідки така любов до творчості легендарної особистості?

– Я люблю авторів, які мають свій почерк і дуже ємно висловлюються. Володимир Семенович – один із них. За Висоцьким ніколи не було пропаганди. Мене надихають такі музиканти, які самі на сцені з гітарою можуть висловити всі свої думки, розставити всі крапки над «і», висміяти по-філософськи. Він гострий аналітик.

– На Вашу думку, чи мала б успіх Ваша творча кар’єра вокаліста, аби не шоу «Голос країни».

– Не знаю. Не можу відповісти на це питання. Проте насправді на «Голос країни» я пришов по музичну кар’єру. Мені потрібен був цей трамплін, поштовх. Тому і обрав «Голос країни» як майданчик для промоушен. Звісно, без цього проекту було б дуже важко.

– Цей проект, очевидно, змінив і Ваше особисте життя. Ви познайомились із Тонею Матвієнко?

– Так і є.

– Не так давно у Вас з Тонею народилась донька, хто був ініціатором назвати дитину на честь бабусі Ніни Матвієнко?

– Насправді ініціатором був я. Тоня просто відразу підтримала, оскільки її теж назвали на честь бабусі Антоніни.

– Згодом Ви й освідчились Тоні на своєму концерті в Києві, як довго готувались до такого кроку?

– То був влучний момент, готувався недовго. Зробив це на сольному концерті, бо артист має звертатись до артиста зі сцени. Тоню ми таки затягли на концерт, хоча вона не хотіла, в неї цього дня у самої було два виступи. Організаторів її виступів ми попросили внести корективи, аби вона встигла. Довго директори пояснювали Тоні, чому вона має їхати на мій виступ в концертній сукні. Вдалось задум втілити, всі пазли співпали, – згадує із усмішкою.

– Ваша дружина брала участь у Євробаченні, щоправда, не пройшла у фінал, а Ви особисто збираєтесь спробувати себе на такому конкурсі? Чи вважаєте об’єктивною критику суддів щодо виступу Тоні?

– Не хочеться говорити про той експеримент. Вважаю, що для Євробачення має бути влучна ідея. У нас вона є, трохи фрікова, можливо, хтось знайде в ній якісь політичні моменти, хоча я їх там не бачу. Маю надію, що такі люди будуть (сміється). Ідея наша трохи безшабашна, хоча, з одного боку, і серйозна. Потрібно поміркувати, чи потрібна воно мені насправді. Є багато виконавців, які хочуть потрапити на Євробачення, але, люди, з яким багажем ви хочете туди потрапити? Ну побачить тебе вся Європа, ти далі зможеш на другий чи третій день вирушати в гастролі?У тебе має бути вже програма, ти маєш бути готовий працювати в Європі. Не готується одна пісня, а готується ціла програма. Я знаю, що гурт «Неангели» створили цілу англомовну платівку. Так само Данилко, Вєрка Сердючка. Ще до Євробачення його там знали завдяки діаспорам, як російській, так і українській. У Джамали величезний багаж, вона взагалі феномен, для мене вона ціла музична епоха. Я уявляю, що відчували люди, які дивились Джамалу на Євробаченні. Коли я її почув уперше, то в мене був культурний шок. Думаю, таке відчуття було і в європейців.

– Гортаючи Вашу сторінку у «Фейсбуці», помітила, що ви то біжите, то крутите педалі велосипеда заради порятунку хворих дітей. Неодноразово давали концерти в зоні АТО. Нині дуже скрутні економічні часи, проте Ви знаходите сили й можливості продовжувати таку справу, як Вам це вдається?

– Ми можемо і просто перераховувати кошти. Фонди завжди з нами на зв’язку. Але найбільше я працюю з благодійним фондом «Запорука». Звертається дуже багато людей, але на всіх знайти сил та часу складно. Все, що реально фізично й матеріально втілити, ми робимо.

– А що бійці просять Вас виконувати, коли Ви приїздите до них з концертом?

– Такого, що просять, майже не буває. Ну інколи просять «Віні Пуха» (пісня Арсена Мірзояна – прим. авт.), але це ті, хто знають. Буває просять щось про війну, але це рідкісний момент. Доки розвантажують «бусик» (машину з гуманітарною допомогою – прим. авт.), ми даємо невеличкий концерт. До речі, робимо це дозовано, бо проходимо по яскравих місцях дислокації, є небезпечні пункти. Головний волонтер Юрій Степанович Тира жартує: «Арсене, готуйся, є пара локацій, дуже цікавих». Наш концерт – це більше стендап-камеді, більше жартівливі пісні, солдатський гумор. Така дурня краще запам’ятовується, викликає усмішку, що дуже важливо для психологічного стану бійців. Співати бійцям якісь сумні пісні – недоречно. У мене є композиції, присвячені подіям на Сході, але я написав їх для цивільних. Те, що відбувається там, солдати й так знають, я лише заримував.

– Понад десять років Ви пропрацювали на «Запоріжсталі», чи сумуєте за тими роками?

– Ні. Це важка робота. Для мене це дуже складні роки, не так просто заробити кар’єрний ріст на «Запоріжсталі». Я не ностальгую на цю тему, але можу згадувати теплими словами тих людей, з якими працював.

– Чи плануєте записати ще спільну пісню, зняти кліп з дружиною?

– Ніби в планах було, але на все воля саунд-продюсера. Як Віталій Телезін вирішить, так і буде, – сміється. – Він дуже грамотно корегую все мною написане. Як він завжди жартує, що слід трохи позбавлятись «мірзоянщини» й направляти це в більш комерційне русло, не позбавляючи пісні характеру. Звісно, сильно в комерцію входити не будемо, оскільки тоді зникає свій почерк. Нам комерції не потрібно, адже, як співав Хливнюк, «Это шлак, а не рок-н-ролл». Лишаємось на своїй «лінії вогню». Дехто інколи жартує, що місцями не комерційно, могли приносити більше грошей. Але, знаєте, ми не знаємо, наскільки більше це приносило б чи не приносило. Головне, що приносить душевний спокій. Потрібно по-філософськи ставитись до цього. Вважати, що ті не дозароблені тобою гроші, то і є твоя плата за те, що ти не став лялькою у чиїхось руках, втративши своє обличчя і особливість.

– Арсене, чи співаєте разом у сімейному колі, адже у Вас тепер творча родина? Які пісні?

– Усі співають. Учора я на дворі співав The Maneken. На Різдво, на інші свята збирається родина і всі співають. Брати Тоні дуже гарно тримають партії. Співаємо українські пісні, якщо це Різдво, то обов’язково колядки. Ми з Андрієм, братом Тоні, якщо щось забуваємо, то на телефоні шукаємо текст і дуже швидко долучаємось, адаптуємось й підспівуємо.

– Хто у Вашій сім’ї готує? Чули, що Ви любите готувати? Якими стравами радуєте рідних?

– Готують всі. Тоня зараз з малою зайнята, то я більше. Готую все, знаєте, як масове виробництво. Люблю домашню кухню. Готую на всіх. Ніна Митрофанівна (народна артистка України Ніна Матвієнко, теща Арсена Мірзояна – прим. авт.) так само. Може холодцю наварити, я туди не лізу (знову сміється).

Цікаві факти про Арсена Мірзояна:

Проживає у громадянському шлюбі з Тонею Матвієнко. Має двох синів від першого шлюбу, а 15 січня 2016 року Антоніна Матвієнко народила Арсену донечку Ніну.

2000 року повністю втратив слух на ліве вухо, 2004-го – на праве. Проте лікарі завдяки протезуванню повернули йому можливість займатись музикою.

Брав участь у фестивалях «Перлини Сезону» та «Червона Рута». На одному з них познайомився із Сашком Положинським, лідером гурту «Тартак», який 2008 року запросив Мірзояна виступити на фестивалі «Таврійські ігри» у складі власного гурту «Тартак», де Арсен замість Андрія Підлужного виконував пісню «Не кажучи нікому».

Впродовж кількох років грав у складі команди КВК «Запоріжсталь». Є резидентом «Камеді-клаб Україна», а також комедійного шок-шоу «Хулиганы» (Запоріжжя).

Фіналіст телевізійного проекту каналу «ТНТ-Росія» «Сміх без правил» (2008).

2011 року став учасником шоу «Голос країни» у складі команди Стаса П’єхи.

Автор: Юлія Обелець