Анастасія Ковальчук – володарка Кубка світу з більярду: як тренувати саму себе у спорті, де мало жінок. ФОТО, ВІДЕО

10 березня, 15:30   0

Анастасія Ковальчук – перша жінка в Україні, котра отримала звання Заслужений майстер спорту України з більярдного спорту. Колись дівчина покинула бальні танці і перейшла у спорт, котрий довго вважали чоловічим. Він став і хобі, і роботою, яка здатна прогодувати.

Про себе, спорт та стереотипи розповіла в інтерв’ю «Колу».

– Анастасіє, знаю, що ви працюєте в університеті в Полтаві, вчите тонкощів більярдного спорту. Розкажіть, будь ласка, про це.

– Нині я магістрантка факультету фізкультури і спорту Національного університету «Полтавська політехніка імені Юрія Кондратюка». Ламаю стереотип, що більярд – не жіночий спорт, треную хлопців і дівчат, чоловіків і жінок – тобто студентів і студенток, викладачів і викладачок технічного вишу. У виші діє клуб спортивного більярду, він функціонує якраз у новому спортивному комплексі, який відкрили рік тому. Збірна викладачів вишу здобула золото на Чемпіонаті України серед вишів, студентська завоювала срібло, але в рейтингу жінок-гравчинь стала кращою. Я якраз навчаю гри в більярд.

– Скільки років ви у цьому спорті? Знаю, що раніше займались бальними танцями.

– Скоро 16 років. Прийшла я в цей вид спорту майже в 12. Так, я займалась бальними танцями, а в новий спорт привів партнер з танців. Мені сподобалось, залишилась. Тепер очолюю федерацію області.

– Багато спортсменів чимось іще змушені заробляти, адже не улюблене заняття не може прогодувати їх, бути єдиною роботою. Як у вас?

– Я в 16 років почала заробляти на більярді, тому можу сказати, що мене більярд і годує, окрім того, що це моє хобі. За призові місця преміює профільне Міністерство, на деяких змаганнях європейського та світового рівнів є преміальний фонд, але так не у всіх видах спорту.

Спортсменів чи спортсменок у родині Анастасії не було, вона перша

– Як спочатку Вас сприймали, адже спорт довго вважали чоловічим?

– Дивувались всі, так, це було. Але от якогось негативу чи спротиву я не відчувала ніколи. Тобто чоловіки ніяк не проявляли упередження щодо мене. Згодом, коли я почала їздити на чемпіонати різних рівнів, я побачила, що дівчат чимало у світі, а у нас цей спорт був мало розвинутий, тим паче майже не було в ньому дівчат. Тренувалась я серед хлопців, з ним грала, а от на змаганнях мої суперниці – дівчата, жінки, тут вже як в інших видах спорту – жінки змагаються з жінками, чоловіки зі представниками своєї статі.

– Ви з Кременчука і вже маєте першу освіту, яку отримали там. На кого навчались, чи це пов’язано було зі спортом?

– Перша освіта – перекладачка з англійської та німецької, але той виш, де я навчалась, вже закрили. У російському більярді іноземні мови не потрібні, адже майже всі турніри проводять у країнах колишнього СНД. А от знання англійської потрібно кожній людині обов’язково, по життю мені воно допомагає, звісно.

– Нині опановуєте другу освіту, а навчаєте тонкощів більярду лише в Полтаві?

– Ні, живу на два міста. Треную і дітей, і дорослих і в Полтаві у нашому виші, і в Кременчуці, звідки я родом. Є діти, яких треную безкоштовно, дівчинка з Кременчука підійшла до мене розпитати, що і як, чи можливі індивідуальні заняття, я ж знала, що вона дуже хоче, їй подобається, вона ходить в клуб більярду , тому взяла її. Мені це цікаво, адже вона досі тренувалась у групах, а це інакше, аніж індивідуальні уроки. Також треную індивідуально дітей та дорослих у Кременчуці.

– У чому є складнощі для Вас у цьому спорті?

– Особисто для мене – я не маю тренера. Тобто я тренуюсь сама, часто і партії граю сама. Років із 16 не мала наставника, може, тому я на чемпіонатах світу посідала всі рази 2 місце, програвала росіянці з Москви Діані Міроновій (15-кратній чемпіонці світу). Чому не маю? Бо не було такої людини з моїм рівнем гри, на жаль, у моєму місті. Так, я брала уроки, їздила на майстер-класи в інші міста, але це не постійно, тому складно підвищити власний рівень майстерності.

В Анастасії були такі партії, які тривали по 2 години. Найдовший матч на чемпіонаті світу – 6 годин. А через 15 хвилин знову чекав іще один матч. 


– Чоловічий і жіночий більярд відрізняються?

– Лише тим, що там значно сильніші суперники. Чому так? У чоловіків дуже велика конкуренція, тому на світові та європейські турніри потрапляють дуже сильні гравці. Серед жінок менший відбір, конкуренток мало. Я грала з чоловіками і граю також досі, тому упевнено можу про це казати. Адже довго вважали, що більярд – спорт лише для чоловіків. І дуже добре, що все більше дівчат йдуть в цей спорт, створюємо команди, бо дівчата теж сильні і багато можуть. А ще відмінність у тому, що якщо чоловік більярдист, то родина може не бачити його місяцями, адже він на виїздах. Тому в мене чоловік не більярдист, але він вболіває за мене, дивиться всі мої ігри, переживає.

– Які риси, на Вашу думку, найнеобхідніші у більярді?

– Завзятість та наполегливість, терпіння, стриманість та контроль емоцій, спортивний азарт.

– Чого ще не вдалось досягти, але хотілося б?

– Я багато разів посідала друге місце на чемпіонатах світу, а хотіла б здобути золото. Хоча з Кубка світу я привезла золото, там складніше виграти, на мою думку, однак вважають, що чемпіонкою світу бути престижніше, аніж володаркою Кубка світу. Ще хочу викладати, тренувати. Раніше я більше розвивала себе, оскільки вважаю, що не можеш одночасно бути і хорошою гравчинею, і тренеркою. Тепер змінила думку, йду до того, щоб бути і наставницею, вже здійснюю це у виші. Хочу розвивати цей спорт в області. Уже в березні у нас на базі навчального закладу в Полтаві відбудеться Чемпіонат України серед школярів – подібні заходи ми проводимо не вперше. Також найвищий титул – заслужений майстер спорту, цього вже  досягла в кінці минулого року. 

Анастасія – неодноразова володарка Кубка світу, Європи. У Національному університеті «Полтавська політехніка імені Юрія Кондратюка» вона веде секцію з більярдного спорту. Рік тому у виші створили жіночу команду, яка має гарні результати.


Спортсменка любить подорожувати, це також поєднала зі спортом, тобто часті виїзди – це і мандрівка, змога бачити світ.

Фото надані Анастасією Ковальчук.

До теми: Дзюдоїстка Єлизавета Каланіна «Змагаюся з дівчатами, але тренуюся з хлопцями»

10 березня 2020

Автор: Ніна Король

Інтерв'ю 10 березня, 15:30

Щоб писати коментарі

Авторизуйтесь
Вибір редакції