Сергій Клочков. Не з «Батьківщиною», але з Україною в серці
Сергій Клочков – екс-очільник полтавського міського осередку ВО «Батьківщина» після гучного розриву з партією півтора року тому майже зник із поля зору містян. Про свої політичні амбіції, відстоювання інтересів малого та середнього бізнесу та власну справу він розповів у редакції «Кола».
«Коло»: Ви досить драматично вийшли «Батьківщини»…
Сергій Клочков: Якщо ми вже зачепили тему мого виходу з партії, то скажу, що обласну організацію 2015 року віддали в руки олігархів. Як результат – 80% міської організації просто вийшли з лав «Батьківщини». Люди, які по 10-15 років віддали партії, пройшли багато випробувань, її золотий фонд. І пішли вони не тому, що прибрали Клочкова й інших лідерів парторганізації, а тому що новоприбулі керівники їх не влаштовували. Якби «Батьківщина» залишилась у попередньому, «золотому», складі, наша міська організація б завела по 10-12 депутатів у 4 ради (міську і 3 районні). А 12 депутатів у кожній раді – це досить серйозна сила. І ота Батьківщина б не підігрувала «ширці» у міській раді (БПП, «Совість України», «Рідне місто» – примітка авт.), а була б серйозним гравцем, який впливав би на ситуацію в місті, а не так, як нині робить обласна фракція. Не засуджую нікого, просто констатую, що людей, які б могли впливати на ситуацію в Полтаві у міському партійному осередку, не залишилось.
«Коло»: Чому Ви не брали участь у місцевих виборах 2015-го?
Сергій Клочков: Участі у виборах 2015-го я не брав, хоча пропозицій була безліч: і підтримати якогось із кандидатів, і балотуватись від іншої політсили в обласну або в міську раду. Так, деякі політичні команди, маю на увазі нові демократичні сили, я консультував на виборах. Але на той час не було такої політсили, яка б повністю відповідала моєму ідеологічному підходу та й самі вибори перетворились на профанацію. Люди рвались у владу, роздавали певні блага, щоб потім подвоїти, потроїти, помножити на 10 свої статки. Нині немає політсили, яка б представляла інтереси малого та середнього бізнесу, усі політпартії – на олігархічному утриманні.
Між тим, малий та середній бізнес – серйозна сила, на якій тримається більшість країн. Для прикладу, близько 90% наповненості бюджету Італії – малий та середній бізнес. А у нас підприємці не можуть відстояти свої інтереси. Містом керує «ширка», ділять бюджет як їм заманеться, перед полтавцями не звітують. Я підприємців полтавських питаю: ви знаєте, скільки ми всі гуртом перерахували податків у місцевий бюджет? 100, 150 мільйонів? І після цього ви продовжуєте на тому самому Центральному ринку працювати, не вимагаючи покращення інфраструктури, в антисанітарії, не ставлячи запитань. Так, у міській владі є паростки – молоді депутати, які прогресивні речі типу ProZorro запускають. Але для чиновника, який звик красти, це ProZorro – не прозоре, він знайде хід.
«Коло»: Окрім політики, що Ви робите?
Сергій Клочков: Я очолюю електротехнічну компанію. Ми пропонуємо широкий спектр електротехнічної продукції, а також збираємо електрощитове обладнання – це наш «коник». Також ми пропонуємо альтернативне опалення та енергозабезпечення для створення енергоефективних підприємств і будинків. До цього сегменту входить і застосування нічного електроопалювання, і використання сонячної енергії для підігріву води та сонячних батарей – для виробництва електроенергії.
Наприклад, нічне електроопалювання. Усю ніч, коли діє нічний тариф, який дорівнює 0,25 % від номінального тарифу, ми підігріваємо електрокотлом водяний резервуар розрахункового об’єму або нагріваємо електротеплоакумулюючі батареї. Цього об’єму та температури вистачає для опалення вдень офісних, виробничих приміщень та житлових приміщень.
До речі, держава повинна стимулювати людей іти в нічні тарифи. Це теж крок до енергонезалежності. Поясню: у нас у країні є три види генерації електроенергії: гідро-, тепло- та атомна. Уночі, коли люди лягають спати й вимикають усі прилади, електрогенерація продовжується. Якщо на гідроелектростанціях трохи відкривають шлюзи, щоб послабити роботу генератора, на теплоелектростанціях припиняють подавати мазут, вугілля, то на атомних станціях атомну реакцію зупинити неможливо і небезпечно. Там навіть ставлять тени для підігрівання навколишнього повітря – щоб розвантажити реактор, але це не вирішує проблеми: куди дівати нічну електроенергію? Замість того, щоб безкоштовно гріти повітря, її можна продавати споживачам за низьким нічним тарифом, який, за моїми розрахунками, має бути 7 копійок за 1 кВт. Перейшовши на нічний тариф, ми взагалі можемо відійти від газової залежності. Але кому це потрібно нині? Олігархам, яким належать українські обленерго?
Коло: До речі, схожа ситуація і в газовій галузі – теплої пори року добуток газу не припиняється, а споживання його різко знижується. Тому іде накопичення газу в підземних сховищах для використання взимку.
Сергій Клочков: Для використання нічного тарифу на електроенергію треба лиш встановити 2 або 3-й тарифний лічильники. Це зараз доступно – пишеш заяву в РЕС і в різний час доби по-різному платиш. Якщо споживаєш електроенергію у час-пік за 3-тарифним лічильником (з 8 до 11-ї і з 20 до 24-ї) – то платиш півтора тарифу. А от у нічний час – із 24 до 8-ї – усього 0,25 тарифу. Щоб не переплачувати у часи-пік – система енергозабезпечення живить дім із резервного живлення, яке накопичилось за ніч, коли електроенергія найдешевша. Тобто ми перекриваємо часи-пік завдяки освітленню та використанню інших електроприладів. Система опалення накопичує вночі й віддає вдень, ми не топимо.
Тепер про теплоакумулюючі радіатори. Зараз є багато розробок, які спрямовані на створення автономних систем забезпечення об’єктів своїм теплом та електроенергією. Оскільки світлової енергії у нас небагато, як у південних областях країни, ми займаємось також теплоакумулюючими радіаторами, які здатні накопичувати теплоенергію з температурою до 800 градусів (внутрішня температура радіатора, зовнішня – 60) знову-таки за нічним тарифом. Усередині такого радіатора стоять термостат і терморегулятор, який подає гаряче повітря. Протягом дня маленькі вентилятори розганяють це тепло по будинку. Вони доступні за ціною. Двохкіловатний радіатор коштує від 200 до 300 євро залежно від виробника. Але термін гарантії в них – 70-80 років, там нічому ламатись.
З останніх наших розробок – використання водню як джерела енергії.
«Коло»: А можете назвати конкретний приклад енергоефективного проекту?
Сергій Клочков: Колись, ще до Майдану, до нашого підприємства звернулася Київська районна в Полтаві рада, щоб ми допомогли підготувати проект з енергозбереження для отримання гранту в державного фонду з підтримки місцевих органів самоврядування на 1 мільйон гривень. Ми з інженерами взяли участь у розробці та впровадженні проекту енергозбереження та автономного електроживлення дитсадка. Визначили, скільки садок платить теплокомуненерго, обленерго, водоканалу, і виявили, що на ці послуги маленький заклад витрачає 300 тисяч гривень на рік. Розробили проект, за яким ці всі витрати вкладалися б у 9 тисяч гривень на рік! Для цього треба було встановити теплорегулюючі радіатори, вітрогенератор, сонячні панелі та автономну котельню, замінити двері, вікна, лампи на енергоощадні. Ми пропонували повністю відмовитись від послуг теплокомуненерго – у садка було б своє опалення, гаряча вода, своя електрогенерація. Але у фіналі ми програли проекту Кременчуцької міської ради під назвою типу «Як впливає громадська думка на місцеву владу», суть проекту якої полягала у тому, щоб провести семінари і роздати листівки. Тобто ми за грантовий мільйон виходили практично на безкоштовне утримання дитсадка, але чиновники вирішили освоїти кошти по-іншому.
«Коло»: Зараз багато обговорень викликають нові законодавчі й податкові ініціативи щодо підприємців. Ви, як підприємець і заступник голови Об’єднання підприємців малого та середнього бізнесу Полтави, як ставитесь до цих інновацій та нових штрафів, що сягають 320 тисяч гривень?
Сергій Клочков: Ми, підприємці – за легальне ведення бізнесу. Бізнес має працювати в однакових умовах, але на сьогодні дешевше платити «мєнтам», ніж легально вести бізнес. Нинішні нововведення – це не перший експеримент влади над середнім та малим бізнесом. Ці зміни можуть призвести до серйозної небезпеки. Адже податки і штрафи мають бути посильними. Згідно з новими змінами в податковому законодавстві, штрафи можуть сягнути 320 тисяч гривень. Для порівняння – штраф за самовільне використання надр (це якщо встановити незаконну вишку і качати нафту) – 170-510 гривень. Штраф за захоплення водних об’єктів – 51-119 гривень. Штраф за захоплення земельної ділянки (рейдерство) – 170-850 гривень. Сама лише ця «вилка» – від і до, уже дає можливість корупції. І діяння ці, які так дешево оцінюють штрафами, завдадуть набагато більше збитків громаді, ніж ті, за які встановили штрафи 320 тисяч гривень.
«Коло»: І штрафи, і податки мають бути низькими?
Сергій Клочков: Так, податки мають бути низькими. Головне, щоб їх усі платили і були в однакових умовах. Це дає поштовх до розвитку бізнесу. Тим паче, що бізнес у нас невибагливий: підприємець ні субсидій, ні знижок не просить на тарифи, платить 100%, ще й людям зарплату платить. Для мене приклад – мій прадід Йосип, якого тричі розкуркулювали й тричі він починав усе спочатку. А в колгосп не йшов, якби його не заганяли. Сам працював у полі, і 20 родин у селі було на його утриманні.
Коло: На якій формі оподаткування Ваше підприємство?
Сергій Клочков: Моє підприємство «Полтаваенергопостач» – на загальній формі оподаткування. Плачу податки повністю, навіть податкова дивується – так багато я плачу. І до «мінімалки» 3200 уже давно підготувався, бо постійно підвищую зарплату робітникам. Але 70% економіки України – у тіні. З іншого боку, ці 70 – це та «подушка», завдяки якій дефолт ще не настав, подушка, яка не дає державі «загнутися» з ідіотським управлінням. Чому просто не дати бізнесу сигнал: «Працюємо усі легально! Платимо податки усі! Не крадемо з бюджету, бо це гроші платників податків, зокрема й нашого бізнесу, який наповнює цей бюджет».
Україна зможе зробити колосальний прорив, коли людям перестануть заважати у їхній самозайнятості.
«Коло»: А як об’єднання підприємців реагує на ситуацію з нововведеннями?
Сергій Клочков: У Полтаві працює постійно штаб об’єднання підприємців малого та середнього бізнесу. Очолює його Ігор Балицький, я його заступник. Також ми члени Всеукраїнського обєднання малого та середнього бізнесу «Фортеця». На базі полтавського бізнес-інкубатора ми створили антикризовий штаб і щовівторка збираємось, обговорюємо податкові моменти і можливість протидії. От у США, наприклад, 1 податковий інспектор на 5 тисяч платників податків. А в нас перевіряють і санепідемстанція, і пожежники, і захист прав споживачів, а тепер ось новий орган створюють для перевірки.
Ми з Ігорем Балицьким ведемо перемовини з польськими підприємцями, організовуємо зустрічі. Скажу, що поляки стримані щодо ведення в нас бізнесу – про які інвестиції може йтися, якщо навіть великі підприємства можуть «віджати», а дрібні самі закриваються? За моїми даними, понад 150 тисяч ФОПів уже закрилось. Так, деякі були просто баластом. Але ж молодь нові не відкриває, замість цього вона їде в Польшу працювати.
Тільки коли люди розумітуть правила гри і що до них завтра не прийдуть і не почнуть щось «віджимати» та обкладати штрафами, що перевищують вартість самого обладнання, на якому вони працюють, тільки тоді наші підприємці почнуть заробляти, а західні інвестори почнуть поглядати у наш бік.
«Коло»: Я знаю, що питання штрафів та податків уже піднімали в Києві?
Сергій Клочков: Наприкінці минулого року представники регіональних об’єднань Фортеці з’їхались у Київ на круглий стіл у Кабміні за участю міністра фінансів. Ініціатором зустрічі стала нардеп Оксана Продан. Полтаву там представляв Ігор Балицький. Ми підготували наші пропозиції ще перед прийняттям Держбюджету, обґрунтували, віддали у Кабмін – нам пообіцяли розглянути і врахувати все у бюджеті 2017. Вийшло з точністю до навпаки – жодного пункта з нашого меморандуму, який ми з владою підписали, туди не пройшло. Думаю, причина у нашій терплячості. Пам’ятаєте офшорний скандал, де засвітились українські чиновники? «Ковтнули» українці й електронні декларації. І маємо тепер нововведення – штрафи по 320 тисяч. Для прикладу, після того як у офшорному скандалі засвітився прем’єр-міністр Ісландії (300 тисяч населення у країні) – на другий день 100 тисяч вийшли на майдан і прем’єр пішов у відставку. А у нас – нічого.
«Коло»: Як думаєте, допоможуть нововведення вивести зайнятість із тіні?
Сергій Клочков: Люди підуть у центри зайнятості, перестануть платити податок, будуть отримувати допомогу з безробіття і продовжуватимуть працювати у тіні, бо треба ж на щось жити. З’явиться значна корупційна складова. Знову в елітний клас виведуть перевіряльників, а ті, хто працює у реальному секторі економіки, будуть загнані нижче плінтуса.
«Коло»: Будуть вибори?
Сергій Клочков: Не секрет, що більшість політсил уже розгортає свої штаби в очікуванні виборів. Дострокових президентських виборів не буде, а от дострокові парламентські – цілком. Підстави для цього в Президента є – де-факто більшості в Парламенті немає. Проте треба вирішити ще низку проблем: досі немає нового закону про вибори, зате є дуже «легендарний» склад ЦВК, багато питань щодо всіх партій, навіть нових. Щойно з’являються політсили, які претендують на роль лідерів у країні, типу «Демальянсу», «Єврооптимістів», «Сили людей» – відразу випливають якісь «квартирні скандали». І немає нині партії, яка б відстоювала інтереси саме малого й середнього бізнесу, хоча саме цей бізнес і є опорою держави і готовий фінансувати правильні процеси, щоб жити в нормальній країні. Причому потрібна саме реальна партія, а не ребрендинг старої.
«Коло»: На Вашу думку, є нині політсила, яка б могла реально відстоювати інтереси не тільки малого бізнесу, а й взагалі проштовхувати нові ідеї?
Сергій Клочков: Я входжу до ініціативної групи Руху нових сил. Навколо Саакашвілі нині гуртуються люди. Він харизматичний, іде вперед, як бульдозер, бере на себе удар, показав реальний результат, що нині рідкість, і люди готові за ним іти. У партії і молоді політики, і більш досвідчені – головне, щоб без корупційного шлейфу. Хоча часу багато втрачено, уже півроку треба пропонувати українцям новий проект із критичною масою хороших людей, місцевих, не ефемерних лідерів із Києва. Не секрет, що в Полтаві деякі одіозні особистості намагались використати ім’я Саакашвілі, але фільтр був ввімкнений і вони таки відсіялись, принаймні нині. Що ж до моєї репутації, то її всі добре знають, я не боюсь її підмочити заради змін, які приведуть до квітучої України.
«Коло»: Зараз політтехнології дозволяють вирахувати настрої населення і запропонувати «правильні» гасла, незалежно від того, що партія робитиме при владі.
Сергій Клочков: На жаль, щирою правдою і голим ентузіазмом зламати систему дуже важко. Я не кажу, що треба гречку й аптечки роздавати, але мій досвід спілкування з політтехнологами каже, що треба застосовувати технології. Той же Трамп виграв у США – це серйозна технологія. Фахівці зрозуміли, як чітко відстежити настрої людей і, якщо зараз популісти знову прийдуть до влади, то це буде якщо не крах, то близько до того. Ось навіть на виборах мера Полтави – бізнес проголосував за Мамая попри всі його особливості. Просто голосували за менше зло, бо не може бізнес голосувати за людину, яка психологічно – фіскал і звикла забирати.
«Коло»: Ви російськомовний політик, хоча зараз політики переходять на українську у виступах.
Сергій Клочков: От часто можна почути про необхідність говорити українською мовою. Я російськомовний українець, мене у соцмережах називають «Сахалінським бандерівцем», і вважаю, що не треба порушувати мовне питання, у державі є багато нагальніших проблем: війна на Сході та тотальна корупція в Києві й на місцях. Вийдіть із соцмереж і поспілкуйтесь із живими людьми, зокрема з тими, хто на фронті. У зоні АТО 80% хлопців говорять російською – і через те, що нею говорять, гірше свою Батьківщину вони не захищають.
Щоб писати коментарі
Авторизуйтесь