Олег Кулініч: «Облрада – це не про політику, а про розвиток громад»

1. >
2. Інтерв'ю >
3. Олег Кулініч: «Облрада – це не про політику, а про розвиток громад»

Про свою законодавчу діяльність, розвиток місцевих громад, роботу Полтавської облради та пов’язані з нею конфлікти, перспективи партії «Довіра» після місцевих виборів та бачення змін у державі народний депутат від 147-го виборчого округу, представник Полтавщини і голова депутатської групи «Довіра» Олег Кулініч розповів в інтерв’ю «Колу».

– Із часу місцевих виборів минуло півроку. Партія «Довіра» отримала перше місце в області й найбільшу фракцію в облраді. Цей успіх вдалося конвертувати в конкретні результати?

– Партійне будівництво – це тривалий процес. Але я переконаний, що все іде так, як і має бути. Після виборів показники «Довіри» для багатьох стали сюрпризом, але не для мене. Адже якщо вже починаю якусь справу, то ставлю за мету досягнути максимального результату.   

20 представників «Довіри» стали головами громад – це третина від їх загальної кількості на Полтавщині. Також наша партія представлена понад 300 депутатами всіх рівнів, і це не тільки в нашій області. «Довіра» сформувала найбільшу фракцію в Полтавській облраді.  

В обласній раді загалом склалася конструктивна співпраця майже з усіма політичними силами. Громади працюють, і з їхніми головами також тримаємо постійний зв’язок. Є низка масштабних проектів – результатів нашої роботи, які вже незабаром анонсуємо. Не хочу передчасних заяв, доки остаточно не підтвердять питання фінансування цих проектів та інші деталі. Але обіцяю, що вже зовсім скоро ми про них розповімо. Це проекти соціально-економічного розвитку громад, які фінансуватимуть з держбюджету.

Усі проблеми, які постали перед бюджетами наших новоутворених громад, перед соцсферою і медичною галуззю, в інфраструктурі, також постійно доносимо до Уряду, виносимо у законодавчу площину. Тож ми будуємо роботу як команда, від депутатів місцевих рад – до Верховної Ради. І після виборів ця співпраця нікуди не поділася, навпаки – лише розвивається.

– Ви сказали про розвиток партії, але нещодавно доводилося читати новину про позов Мін’юсту до «Довіри» щодо анулювання реєстрації політичної сили… Як це пояснити?

– Насправді Мін’юст дуже швидко відкликав власний позов, попросивши суд залишити його без розгляду. Тож тут йдеться лише про недостатньо якісну і вчасну перевірку інформації самим міністерством. Підставою для позову було начебто те, що у відведений для цього строк «Довіра» не зареєструвала потрібну кількість обласних осередків. Але на той момент насправді вже зареєстрували 16 обласних осередків, вимоги закону виконали. Просто новини про якусь проблемну ситуацію розходяться набагато швидше, ніж про врегулювання такої ситуації. Тим паче, їх штучно поширюють політичні опоненти. Насправді тут нема чого обговорювати, бо ж причин для цього позову не було, і це визнано самим Мін’юстом. 

– Із ваших слів, в облраді склалася конструктивна співпраця майже з усіма політичними фракціями. Але, фактично, маємо низку конфліктів у межах цього органу, виникають постійні чвари… Що є причиною такої ситуації?  

– Дивіться, я не депутат облради і не її голова. Там працюють самодостатні й компетентні люди, які, впевнений, самі розберуться. Але всі конфлікти в облраді, як на мене, дуже штучні.

Облрада – це не про політику, а про розвиток області, про розвиток громад. Тож навпаки хотілося б об’єднувати зусилля для реалізації всіх проектів, направлених на розвиток Полтавської області. В облраді не має бути якихось політичних питань, яка там може бути опозиція? Опозиція до конструктивної роботи, до розв’язання проблем області?

– А які конкретно проекти для області плануєте реалізувати за вашого сприяння? Тому що, на жаль, абстрактні заяви про проекти не завжди переростають у їх реалізацію…

– Я вважаю, що наразі питання номер один – це інфраструктура, насамперед – дороги. Без якісних доріг ми не зможемо здійснити жодної реформи в державі. Наприклад, коли розповідають про опорні лікарні чи школи, медичну чи освітню реформу, у мене одразу постає багато запитань. Бо по таких дорогах навіть доставити хворого до лікарні чи дітей шкільним автобусом – це проблема. Адже сам регулярно їжджу дорогами свого округу й знаю стан кожної з них.

Ще минулого року з «Укравтодором» досягнули домовленостей про ремонт трьох автомагістралей, вкрай важливих для нашої області. Це дорога Н-12 «Суми –Полтава», Т-17-05 «Гадяч – Лохвиця», а також завершення ремонту траси Р-42 «Лубни – Миргород – Опішня».  

– Чому саме ці дороги?

– Що стосується останньої дороги, то я опікуюся цим проектом уже четвертий рік поспіль, і стан траси Р-42 за цей час суттєво змінився на краще. Лише протягом 2020 року на ремонт цього об’єкта були залучили 370 млн грн, це дуже вагомо. Цьогоріч стоїть питання завершити ремонт автомагістралі на всій її протяжності, довівши ремонт дороги до Лубен та траси М-03. І це треба робити, бо для інфраструктури Полтавщини це справді основний об’єкт.

Також, як я вже казав, раніше досягнули домовленостей з «Укравтодором» щодо ремонту доріг Н-12 «Суми – Полтава» та Т-17-05 «Гадяч – Лохвиця». По-перше, до мене особисто як до народного депутата було дуже багато звернень від голів громад та від мешканців Полтавщини щодо ремонту саме цих доріг. Тому я постійно порушував це питання перед відповідними службами, перед Урядом.

По-друге, кожен, хто їздив цими дорогами, добре знає, який їх стан, тож питання «чому саме вони», швидко відпаде, коли там проїхати. Ну і по-третє, вони справді важливі з логістичного огляду.

Тож на три названі мною об’єкти цього року планується загальне фінансування близько 1 млрд грн. Чекаємо на виготовлення проектно-кошторисної документації та проведення тендерів.

– Ненадовго повернімося до роботи облради. Під прицілом інформаційної атаки зараз здебільшого голова облради Олександр Біленький. Чому це відбувається?

– Не критикують тільки того, хто нічого не робить. Але тут потрібно відрізняти конструктивну критику й цілеспрямовані інформаційні «вкиди». Голову обласної ради обрали депутати. Нагадаю, Олександр Біленький під час голосування за голову облради мав величезну підтримку, за нього проголосував 71 депутат з 84. Щоб об’єднати зал навколо його кандидатури, була проведена величезна робота і на рівні області, і на рівні керівництва багатьох політичних сил. Мабуть, раз така велика кількість депутатів віддала за нього свої голоси, то це визнання його компетентності та професійності. І це мало бути сигналом для продуктивної та ефективної співпраці, а не для того, щоб потім вставляти йому палиці в колеса.

Але такі вже реалії – щойно когось обирають на таку відповідальну посаду, то відразу з чийогось боку з’являються намагання його змінити. Зрозуміло, що в кожному органі є свої групи впливу, вони можуть бути чимось не задоволені.  

Я переконаний, що Біленький – ефективний голова облради. І знаю, що він готовий чути всіх колег і їхні пропозиції. Тож якщо в когось стоїть мета дестабілізувати роботу обласної ради, то це абсолютно хибний шлях, який нічого нікому не дасть.

До речі, в минулому складі обласної ради теж були намагання усунути Олександра Біленького від керівництва.

На мою думку, ніяких конфліктів бути не може і не має. Ми не можемо допустити, щоб головний представницький орган Полтавської області був неефективним. Сьогодні жителі Полтавщини чекають від облради на вирішення великої кількості актуальних питань.

Що стосується фракції «Довіри», то вона в нинішній облраді найбільша. Саме вона виконує об’єднавчу функцію в роботі всієї облради, там є багато авторитетних і досвідчених депутатів. Тому нам треба робити своє, а не слухати, що ж про нас скажуть інші. Потрібно переконувати людей своєю роботою, а не перейматися якимись незрозумілими замовними матеріалами. На жаль, це зворотний бік медалі роботи будь-якої публічної особи. До цього треба звикнути, і це не повинно заважати. Особисто я ніколи не звертаю на це уваги.

– Що її відрізняє вашу партію від інших проектів, створених винятково під вибори? Як ви плануєте розвивати партію в міжвиборчий період?

– Усупереч заявам багатьох скептиків, ми не розвалилися після виборів, ми не партія-одноденка. Ми прагнемо будувати свою роботу системно та послідовно, а не лише під час виборчих кампаній. Я вважаю, що ми об’єднали людей, які своєю роботою та громадянською позицією вже довели свій патріотизм, і своє бажання працювати на розвиток і конструктив.

Щоб ефективніше побудувати роботу з виборцями на місцях, ми ухвалили рішення відкрити мережу партійних офісів. Перший такий офіс відкрили нещодавно в Кременчуці. На базі офісу працюватиме громадська приймальня, де виборці зможуть зустрічатися з депутатами різних рівнів від «Довіри». Такі офіси плануємо незабаром відкрити і в інших громадах області.

«Довіра» готова вести конструктивний діалог з суспільством, професійно вирішувати важливі питання наших громад та нашої області, бути в постійній взаємодії з нашими виборцями. Будуватимемо свою роботу прозоро та відкрито.  

– Але чи всі проблеми можна розв’язати на рівні області? Деякі ініціативи потребують урегулювання на рівні закону.

– Так, я вже казав, про проблеми громад постійно виносимо нами на законодавчий рівень. Та, власне, за цим принципом я завжди працював як народний депутат. Інша річ – що в межах депутатської групи набагато більше можливостей і достукатися до влади, і запустити ті чи інші законодавчі ініціативи в роботу. Депутатська група «Довіра» повністю складається з депутататів-мажоритарників, тому ми якраз дуже добре розуміємо проблематику громад, проблеми місцевих бюджетів, питання невеличких міст і сіл. Наприклад, нещодавно подали низку ініціатив, які направленні на розв’язання питань громад.

Постійно актуалізуємо питання податкових надходжень до місцевих бюджетів, тож запропонували реформу сплати податку на доходи фізичних осіб. Переконані, що більш справедливий механізм розподілу ПДФО дасть змогу розв’язати багато проблем громад.

Інший приклад – у громадах зараз гостро стоїть питання закупівель для об’єктів соціальної сфери. Про це мені багато говорили на місцях. Ми проаналізували ситуацію і зареєстрували законопроект №5289 щодо спрощення процедур закупівель сільськими, селищними радами та міськими територіальними громадами. Зараз він вже пройшов комітет.

– Із початку пандемії Рада ухвалює доволі багато законодавчих актів, спрямованих на боротьбу з COVID-19. У деяких з них – ви теж співавтор. Як ви вважаєте, чи вони насправді працюють? Бо щодо цього у людей можуть виникнути сумніви…

– Якби вони не працювали, то на боротьбу з COVID-19 не було б навіть фінансування. Справді, ухвалили багато законодавчих ініціатив, які адаптували наше законодавство під умови пандемії, і Рада старається оперативно реагувати на цю ситуацію. Група «Довіра» теж ніколи не стоїть осторонь і постійно долучається до цієї законодавчої роботи.

Інша річ, що не завжди і нас, і все українське суспільство влаштовує процес виконання цього законодавства. Візьмемо, наприклад, ті ж виплати медикам. Станом на 12 квітня державні страхові виплати в разі смерті медика від коронавірусу отримали 87 сімей. Хоча померлих від COVID-19 медиків на цю дату було значно більше – це як мінімум 601 особа. Одноразові виплати медикам, які перехворіли COVID-19 і стали інвалідами, практично зупинилися. За два місяці компенсацію від держави отримали всього 10 таких осіб! Тому справді дуже і дуже багато питань, але адресувати їх треба вже не до Парламенту.

На жаль, «державна машина» дуже повільна й неповоротка у ситуаціях, коли треба діяти миттєво. Згадую час, коли пандемія тільки розпочалася і в перші тижні в лікарнях взагалі не було нічого. Тоді закуповував засоби захисту і дезінфектори власним коштом, щоб хоч якось захистити медиків. Знаю, що багато колег з «Довіри» на Полтавщині робили те саме.   

– Як народний депутат трьох скликань і голова депутатської групи, якими Ви бачите стратегічні напрямки для нашої країни?

– Усі ми мріємо про країну з високим рівнем життя, як на заході. Але потрібно розуміти, що без ефективної економіки забезпечити високі соціальні стандарти нереально. І навіть якщо економіка працює, але її левова частка перебуває в «тіні», податки не сплачують, робітники не оформлені, то держава просто не матиме коштів на всі ці видатки. Не матимуть цих коштів і місцеві бюджети.

Лише за приблизними розрахунками від різних схем з несплати податків, від махінацій з ПДВ, від корупції на митниці та багатьох інших зловживань у різних секторах економіки і державного управління, ми втрачаємо ще один державний бюджет.

Ви тільки вдумайтесь – всі видатки, які є зараз, ми могли б помножити на два. Очевидно, що це б змінило життя країни кардинально.  

Тому крок за кроком я як депутат працюю над такими напрямками як боротьба з корупційними зловживаннями, детінізація економіки, наповнення місцевих бюджетів, впорядкування земельної сфери.

Минулого року нам вдалося провести законопроект, який суттєво зменшує так звані «скрутки» ПДВ. Його вже підписав Президент, він запрацював. На «скрутках» держава лише в аграрному секторі щорічно втрачає близько 14 млрд грн, це до 10% всього ПДВ, що відшкодовується! Поки я був депутатом Аграрного комітету, також суттєво вдалося зменшити корупцію в земельній сфері, перекривши дуже багато схем. Зараз також працюю над цим вже в рамках Податкового комітету.

До речі, що стосується земельного законодавства, то законопроект №2194 про земельну децентралізацію, який зараз вже котрий тиждень поспіль розглядає Верховна Рада через штучне блокування його правками – також у своїй основі має нашу з колегами ініціативу, яка була розроблена ще у минулому скликанні Парламенту. І сільські та міські голови Полтавщини давно вимагають його ухвалення. На жаль, у минулому скликанні для цього не вистачило політичної волі, тож сподіваюся, що зараз ми це питання таки дотиснемо. Бо господарями на своїй землі мають бути громади, а не обласні чиновники.

Тому і в законодавчому плані, і в плані розвитку громад, розвитку Полтавської області – обсяг роботи величезний. Зупинятися немає часу!

Автор: Наталка Сіробаб