Найкраща вчителька Тетяна Веркалець: «Завдяки конкурсу я подолала професійне вигорання» 

1. >
2. Інтерв'ю >
3. Найкраща вчителька Тетяна Веркалець: «Завдяки конкурсу я подолала професійне вигорання» 

Тетяна Веркалець із Розсошенців Полтавського району потрапила до п’ятірки найкращих педагогів України. Вона поїде до Дубаю разом із фіналістами вчительського конкурсу, а також отримає змогу вчитись, переймати досвід і бачити світ, завдяки участі в конкурсі, вірі в себе та власній майстерності. Про те, звідки дізналась про Global Teacher Prize Ukraine 2017 та як все відбувалось і що це дало, розповіла «Колу».

Нагадаємо, цими вихідними в Києві серед найкращих вчителів України, до п’ятірки яких потрапила й педагог з полтавського НВК№16 Тетяна Веркалець, обирали «Нобелівського» лауреата. Полтавка також взяла участь у конкурсі Global Teacher Prize Ukraine 2017, увійшла до числа кращих педагогів України.
Нині вона з родиною ще в Києві, на роботу прийде вже у вівторок. У школі педагога чекають, вітали як телефоном, так і в соцмережі. На церемонії нагородження Тетяна Ярославівна була з чоловіком і донею-першокласницею. Учні та колеги вболівали вдома, адже трансляція здійснювалась наживо.

– Звідки дізнались про конкурс, як наважились брати участь?

– Дізналась про це з телебачення та інтернету, у соцмережах була дуже потужна медіапідтримка, тому тільки ледачий про це не чув. Сайт «Освіта юа» постійно писав про конкурс, запрошували взяти участь. Хто хотів, участь взяв. Зважилась брати участь сама, іншим також пропонувала долучатись.

– Що Вам дав конкурс?

– Ще більше нових друзів, професійне зростання, можливість подолати етап професійного вигорання. Скільки всього попереду, скільки всього побачили і хочеться втілити, є над чим працювати і до чого прагнути. Ми були в новій школі на Печерську ( Київ), фактично одна з найкрутіших шкіл України, там найновіші досягнення науки і педагогіки. Ролик робили на території цієї школи і розгортали прапор, до речі, учні цієї школи. Участь дала багато новацій, ми отримали можливість стати учасниками едкампів. А ще переможцю дістались 100 тисяч гривень, а загалом п’ятірка була подана від компанії «Освіторія» на всесвітню так звану «Нобелівську» премію, бо там є пріоритет: якщо це фіналісти національної премії, то їхні заявки розглядаються окремо. Плюс вся п’ятірка їде на всесвітній конгрес, який відбудеться в березні в Дубаї. А вся двадцятка отримала можливість участі в едкампі – це освітній такий у нас шикарний рух, на нього дуже важко потрапити,бо бажаючих багато, беруть не всіх, тому дуже добре, що ми маємо таку позачергову можливість. Щороку едкапм відбувається в Харкові, може, нині теж буде в цьому місті. Не знаємо ще, бо не відкрита реєстрація на едкамп, але ми вже є його учасниками фактично. Плюс п’ятірка фіналістів буде мати змогу навчатись в компанії «Освіторія» – вони саме брали участь в перепідготовці вчителів початкових класів до нової програми з цього року. Тобто це така рушійна сила сучасної освіти. Не кожен вчитель може одночасно потрапити і на «Освіторію» і на едкамп.

– Чи відпускали з роботи і як надалі, адже навчальний рік?

– Проблем з тим, щоб відпустити з роботи не було (у інших учасників були такі складнощі). У нас і школа, і управління освіти спрацювали настільки злагоджено, що казали на зразок: «Ти їдь, їдь, ми самі все зробимо». Управління освіти підтримало і підтримує всі новації, тому вважаю, що проблем із цим не буде. Коли лист приходив в управління, щоб відпустили на участь у двадцятку на інші етапи, то ніхто не ображався, що там вказаний екс-керівник, а не нинішній, все було добре. Сказали, що для Полтави це почесно, тому сприяли.

– А фіанансова підтримка якась була? Адже це треба було десь жити, харчуватись.

– Організатори та спонсори абсолютно все взяли на себе. Під час нагородження з нами ж були родини, тож проживання родин також передбачили.

– Тобто великих витрат таких не було? Сукню на нагородження пошити чи купити, приміром, і все?

– У нас була фотосесія, нам одяг надавали. Мені сукня дуже сподобалась, то я його забрала з гарною знижкою. На нагородження брали сукні напрокат, звичайно, але це розкішні сукні, в Полтаві такої не купиш. Тому це теж було за рахунок компанії «Освіторія», вони велику кількість витрат взяли на себе.

«Ви ні про що не турбуйтеся, все буде гаразд», – чули ми. І так і було. Знаєте, це як от ці конкурси «Міс світу», якісь такі відчуття, лише цей професійний.

Я з жахом згадую конкурс «Вчитель року», і зрівняти цей. Я не знаю, як будуть проводити тепер державні конкурси після отакого. У нас ще на міському, обласному рівні нормально. А коли ти доходиш до загальноукраїнського етапу «Вчитель року», то інколи опускаються руки. А тут я побачила шалену підтримку, вчителі важливі і це тобі висловлюють на кожному кроці, у кожному погляді. Багато вчителів було запрошено на церемонію нагородження. І «Фейсбук» зараз майорить не вчителями в блузках і сірих костюмах, а вчителями у вечірніх сукнях, щасливими, з гарним настроєм.

Вчителі нарешті вийшли із тіні і стали дійсно зірками. Думаю, що наступного року буде більше охочих.

– У школі вас вже вітали? Як колеги ставляться, адже педколективи – одні з найскладніших професійних. Заздрять?

– Звичайно, вітали. Діти, адміністрація, моя кафедра. І загальне привітання було, і міні-привітання були. Коли приїхала з Одеси, коли оголосили п’ятірку лідерів, то це були і квіти, і торти. Не знаю, може, якась частинка заздрості є, але однак радіють, що це про нашу школу, що наша вчителька.

– Інші педагоги з НВК подавались на участь? Як реагували колеги?

– Навіть не знаю. З Полтави ж загалом Сергій Зайцев був, він зазначений, що з Опішні, як і я з Розсошинець (бо вказували місце проживання), але він працює в 39 школі Полтави. Не знаю, чи зі школи, бо ніхто в цьому не зізнався, але Полтава – 7% на карті від загальної кількості учасників. Тож це і непогано для першого разу. Це ж не перший мій проект, наприклад «Усна історія», тож я рада, якщо так проекти з’являються, втілюється нове, більше знань. Тому я запрошувала до участі. Але частіше чула: «Нащо мені це треба?». Інколи це зневіра у власних силах. Іноді думаєш, що нічого ж надзвичайного не робимо. А виявляється, що це дивує людей, що робимо цінне, це шок. Тому, вважаю, вчителів цей конкурс надихнув повірити у власні сили.

Всім, хто підтримував, дякую. А ще хочу сказати, що сільська рада премію виписала мені, неочікувано, приємно. Я бачила про інформацію в голови на «Фейсбуці». Там у четвер він писав, що сесія відбулась і там було питання вручення премії переможцю конкурсу «Найкращий вчитель України». Сільрада нас завжди підтримує, і приємно, що не лише Полтава, а навіть громада, де я живу, піклується, вболіває. А ще багато незнайомих людей вітають досі в соцмережі, географія дуже широка, і надзвичайно приємно, що ти така вже зірочка, виявляється.

Сільська рада преміює вчительку

Щербанівська сільська рада чекає Тетяну Веркалець, бо їй вручать премію.

– Дійсно Веркалець Тетяні як жительці Щербанівської сільської ради за вагомий внесок у розвиток освіти на теренах нашого краю, за самовіддану працю, за виховання підростаючого покоління, за участь у конкурсі «Найкращий вчитель України», де вона ввійшла у п’ятірку кращих, рішенням депутатів виділено матеріальну допомогу!, – розповів Ігор Процик, селищний голова.

– Я пишаюсь, що у нас працює Тетяна Ярославівна, – говорить Віктор Явтушенко, директор НВК №16.

У заклад вона прийшла студенткою, була і тоді така ж енергійна, не боялась новацій. Відтоді 15 років працює у нашій школі. Її люблять діти. Вона надійна як вчитель, неординарна. Вважаю, вона заслужила таке визнання.

Довідка

EdCamp (едкамп) – конференції, які проводять самі учасники – як правило, їх називають «неконференцією». Edcamp призначені для отримання інтерактивного професійного досвіду викладачами шкіл (за західними стандартами – викладачами системи К-12). Edcamps є зразком barcamp'а, де безкоштовні конференції учасників з основним акцентом на технології і комп’ютери (джерело – Вікіпедія).

Всі фото зі сторінки Тетяни Веркалець у мережі «Фейсбук».

Автор: Ніна Король